«Шахедом» над Кабінетом Міністрів: як ворогу вдалося прорвати столичну ППО

Чи вдалося ворогу прорвати «найсильнішу зону» української ППО, що означає удари по Кабінету Міністрів та Крюківському мосту? – читайте у матеріалі РБК-Україна.

Де завдали удару росіяни і яка була мета?

Вночі та вранці 7 вересня ворог завдав понад 800 авіаударів, зокрема 13 балістичних та крилатих ракет. Половина з них – ударні безпілотники типу «Шахед».

Українські сили протиповітряної оборони збили (вивели з ладу) 747 безпілотників різних типів та чотири ракети. Було зафіксовано дев'ять ракет та 56 безпілотників, які прибули до десятків місць. Удари були завдані по великих містах – Києву, Дніпру, Кривому Розі, Одесі, Кременчуку та інших. Наразі відомо про чотирьох загиблих та до 50 поранених.

Примітно, що вперше за час війни будівля Кабінету Міністрів в урядовому кварталі Києва була пошкоджена під час обстрілу. Крім того, прибуття через Крюківський міст через Дніпро (Кременчук, Полтавська область) паралізувало переправу з правого на лівий берег у центральній Україні щонайменше на кілька днів.

Вибираючи цілі для ударів, росіяни переслідують низку цілей. Перша – відвертий терор цивільного населення, залякування та спроба посіяти страх, зазначає військовий експерт Олександр Мусієнко, військовослужбовець Сил Тройської оборони.

«По-друге, ворог визначає, що в певний момент часу удари по об’єктах енергетичної, логістичної, критично важливих та транспортної інфраструктури можуть бути важливішими. У попередніх атаках постраждала залізниця. Тепер додалися мости тощо», – сказав він у коментарі РБК-Україна.

За його словами, Росія навмисно завдає ударів по великих містах, розуміючи, що це в будь-якому разі спричинить руйнування та жертви серед мирного населення. У деяких випадках свою роль може відігравати варварське планування маршрутів дронів, які просто підривають житлові будинки. Крім того, по цілях працює українська ППО, тому є наслідки на місцях від падіння уламків.

«І кожна атака різна. Дрони літають дуже низько, потім дуже високо, змінюють висоту та постійно змінюють траєкторію. Протидіяти «шахідам» стає все складніше», – додало джерело.

Що означає прихід “Шахіда” до будівлі Кабінету Міністрів?

Жоден літак не підлітав до будівлі Кабінету Міністрів України до 7 вересня 2025 року. Сьогодні внаслідок ранкового обстрілу горіли дах та верхні поверхи.

До вечора пожежу було загашено. Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, на щастя, постраждалих немає. Однак, судячи з наслідків, попереду ще багато роботи з розчищення завалів та відбудови.

Олександр Мусієнко не особливо виділяє атаку на Кабінет Міністрів. Бо принаймні в цій атаці це точно не було єдиною чи головною ціллю. Звичайно, ворог постійно погрожує ударом по «центрах прийняття рішень», але не варто очікувати, що це зламає опір України.

«Можливо, хтось у Кремлі малює у своїй хворій голові якісь сценарії, що такі удари до чогось призведуть, стануть якимось сигналом. Але я тут жодних сигналів не бачу», – зазначив він.

Колишній речник Генерального штабу та військовий експерт Владислав Селезньов не готовий зробити висновок, чи планували росіяни завдати удару по урядовому кварталу. Але він не спростовує версію мера Києва Віталія Кличка про те, що це могли бути уламки збитого безпілотника, який летів до іншої цілі.

«Однак, удар залишається фактом, і це чіткий сигнал того, що переконання Путіна не працюють, і єдиний дієвий аргумент, який може його заспокоїти, – це міць української зброї. Знищити, в тому числі, виробництво «Шахедів», пускові майданчики та ліквідувати операторів. Це збільшить наші шанси на виживання», – сказав він РБК-Україна.

Чи було порушено «найбезпечнішу зону» в Україні?

Видання «Нью-Йорк Таймс» звернуло увагу на те, що будівля Кабінету Міністрів розташована поруч із парламентом та офісом президента Зеленського. Також урядовий квартал фактично знаходиться в центрі кілець протиповітряної оборони та вважається найбільш захищеною зоною в Україні.

У публікації зроблено висновок, що, найімовірніше, ранкова атака була першим випадком, коли росіяни прорвали добре захищену територію. Це особливо тривожно, враховуючи застій на дипломатичному шляху врегулювання російсько-української війни.

Селезньов не поспішає погоджуватися з оцінкою NYT.

«Звісно, у Києві насправді зосереджена велика кількість систем ППО. Але навіть така багата ППО не може бути на 100% ефективною», – пояснює експерт.

За його словами, навіть ізраїльська система ППО, яка вважається однією з найпотужніших у світі, не завжди справляється з, м'яко кажучи, не найсучаснішими ракетами.

«Ідеальної зброї не існує. Цього разу Росія досягла результату завдяки масованому використанню безпілотників. Біда в тому, що їх накопичилося багато. Я думаю, що нам слід бути напоготові, бо з певною частотою ворог продовжуватиме тактику ракетного та безпілотного терору», – додав він.

Що означає напад на Крюківський міст?

У ніч на 7 вересня з 01:00 до 04:00 у Кременчуці сталося близько 40 вибухів. Згідно з відео в інтернеті, щонайменше два “шахіди” влучили в Крюківський міст через Дніпро.

Це важливий міст, який з'єднує не лише два береги Кременчука, а й правобережну та лівобережну частини України в центрі країни, оскільки, окрім автомобільної дороги, міст забезпечує залізничне сполучення. А найближчі залізничні колії пролягають через дамбу у Світловодську, що знаходиться за годину їзди, або дамби у Черкасах та Кам'янському (близько 150 км від Кременчука, вище та нижче за течією Дніпра).

Нічний страйк щонайменше частково паралізував Крюківський міст на кілька днів. Укрзалізниця вже перенаправила поїзди далекого прямування на Черкаську дамбу. Наприклад, поїзд Чоп-Кременчук доїжджатиме до станції Крюків-на-Дніпрі (правий берег), після чого буде організовано автобусне сполучення до центральної частини міста.

Також було пошкоджено дорожнє покриття. Місцева влада запустила безкоштовні автобуси з лівого на правий берег в об'їзд через Світловодськ. А ближче до вечора дозволили рух автомобілів.

«Рік тому стало зрозуміло, що буде етап ракетного та безпілотного терору проти інфраструктури. Перш за все, залізниці, бо залізницею перевозиться левова частка військових вантажів. У нас не так багато мостів через Дніпро. Тому руйнування або пошкодження, на відновлення яких знадобиться час, створять для нас серйозні проблеми з логістикою з правого на лівий берег», – пояснює Владислав Селезньов.

За його словами, ворог розуміє, що саме логістика забезпечує стабільність української армії. А її втрата призведе до катастрофічних наслідків на полі бою. Тому варто готуватися до того, що такі атаки на мости можуть повторитися.

«А ще удари дронів. Дрони дешевші за ракети, можна запустити їх більше, тоді деякі з них гарантовано влучать у ціль. Це краще, ніж використовувати дорогі ракети в невеликих кількостях, які, найімовірніше, будуть перехоплені нашою ППО», – сказав експерт.

Олександр Мусієнко наголошує: мости завжди будуть одними з пріоритетних цілей, тому їх посилили захистом від диверсійних груп, а самі переправи прикривають протиповітряною обороною, наскільки це можливо в нинішніх умовах.

«Звичайно, Росія прагне блокувати логістику, такі загрози завжди існують. Особливо, коли ворог накопичує сотні безпілотників. Якщо раніше вони вибирали цілі, виходячи з якихось конкретних цілей, то тепер до «розширеного списку» можуть бути включені й мости», – зазначив співрозмовник.

Коли очікувати запусків тисячі “шахідів”

В екстремальній комбінованій атаці на Україну ворог використав понад 800 безпілотників різних типів, вкотре побивши рекорд. А ЗМІ вже кілька тижнів до цього обговорювали, коли Росія може досягти позначки в 1000 безпілотників за одну атаку.

За словами Мусієнка, росіянам для цього потрібно більше часу.

«Щоб сьогодні використати понад 800 дронів, ворог був «на паузі», таких масованих ударів не було вже три тижні, поки був саміт Путіна та Дональда Трампа на Алясці, потім переговори в Білому домі. І він зміг накопичити. Щоб точно сказати, коли ворог зможе запустити до тисячі дронів, потрібен більше часу», – сказав він РБК-Україна.

Слід враховувати, що можливо вже накопичено кілька тисяч безпілотників, але важко сказати, чи здатний ворог запустити до 1000 за короткий проміжок часу.

«Звичайно, росіяни прагнуть до цього. Все залежатиме від того, скільки вони накопичать до наступної подібної атаки. Якщо для досягнення 800+ знадобиться менше трьох тижнів, тоді можна говорити про тривожну тенденцію. Але говорити про 1000 чи більше поки що зарано, хоча такі ризики існують», – додав експерт.