Тризуб проростає життям та перемогою 21.08.2025 10:25 Укрінформ На виставці «Тризуб: графічні візії» Олексія Кустовського, що відкрилася в конференц-залі Укрінформу
Тризуб слугує нашою емблемою, проте Олексій Кустовський, якого називають «Кусто», значно розширює рамки геральдики. Тризуб символізує сутність нації, уособлюючи тисячолітню спадщину, а також слугуючи формою, яка може трансформуватися в місто, фортецю, квітку чи зброю.
У графічних інтерпретаціях Кусто ця емблема еволюціонує в живу сутність, яка втілює тисячолітню історію, муки сьогодення та бачення майбутнього. Художник ілюструє, що герб представляє живу сутність України. Він перетворюється на синтетичний символ культури: поєднуючи народне мистецтво, політичні плакати, релігійну іконографію, гротеск і навіть карикатуру. Кожна інтерпретація тризуба слугує метафорою часу, відображаючи напружені події, що розгортаються навколо нас. Для Кусто тризуб стає візуальною поемою про стійкість. Він розповідає про потужну, багатовікову героїчну боротьбу. Його лінії підтримують козаки та сучасні воїни, архангели та медичні працівники.
Тризуб розкрився, немов груди країни. Його крила — це ангельські хірурги, що рятують не лише тіло солдата, а й роздерту плоть країни. Знак стає скальпелем і шрамом, молитвою і кров’ю, що повертає життя.
Кожна лінія представляє ряди бійців. Тризуб виникає з м'язів, з очей, зі кроків. Малюнок — це жива форма народу, що набуває форми знака. Армія та герб — єдине ціле. Сам символ взяв на себе зброю.
Високовольтні вежі простягають свої гілки до неба. Дроти напружені, як нерви в битві. Темрява насувається, проте герб сяє в чорній ночі. Тризуб нагадує кровоносну систему, зі світлом, що тече по його жилах.
Це символізує амбівалентність: смерть і життя. Тризуб Кусто символізує простір, де сходяться сили життя (любов, відбудова, солідарність) і смерті (руйнування, поразка, смертність), і життя перемагає.
У деяких його роботах герб загострюється, перетворюючись на зброю, прикрашену орнаментами, прикрашену намистинами та пасхальними яйцями. Тут символ не приховує своєї бойової природи: він став тим, чим мав бути у війні – мечем. Орнаментація та різьблення не зменшують загрози, а радше підкреслюють її: сама українська культура – це зброя, мистецтво захисту. Кусто ілюструє, як символи втрачають свою відстороненість і стають відчутними: вони кровоточать.
Ракети розлітаються у візерунки. Танки драпіровані вишивкою. Тризуб гострий, проте кожна його грань позначена традиціями. Це зброя, що співає українські пісні. Ракетні установки утворюють символ. Тризуб стоїть на варті над небом, подібний до сучасного щита.
Розбитий будинок-ваза, його шви блищать, як сонячні промені. Бог золота об'єднує фрагменти. Тризуб з'являється в цих тріщинах, немов рентгенівський символ пораненої нації. Рана не прихована; вона сяє золотом пам'яті.
Крила розгортаються, мечі сяють, а в його серці тризуб, що світиться, як сонце. Небесний воїн, який вийшов із символу, щоб судити та карати.
Цегла Кремля кришиться, час б'є, як спис. Ворог, кривлячись, падає в могилу. Він жахається, що його заповітна іграшка нарешті розбилася. Це втілює в собі і сатиру, і одкровення: занепад імперії зображено одним ударом.
Ця серія виконує чітку соціальну функцію. Вона повертає герб народу. Раніше ми спостерігали за ним на
Источник: www.ukrinform.ua
