Друкована преса сьогодні: необхідність чи ностальгія? 19.08.2025 15:38 Укрінформ Газета слугує не лише джерелом новин, а й лінзою для інтерпретації світу. Зменшення присутності друкованих ЗМІ означає не просто зміну формату, а й глибоку зміну культурного ландшафту того, як ми сприймаємо реальність.
«Війна закінчена! Путін вибачається!» – вигукує Алі Акбар, легендарна постать Латинського кварталу та «останній журналіст Франції», продаючи Le Monde, прокламацію, нещодавно відзначену президентом Макроном орденом Почесного легіону. Насправді конфлікт триває, і Путін не вибачився. Однак проникливий журналіст розуміє, що без драматичної прокламації він не зможе привернути уваги. Його дотепність і рішучість виявляються корисними, оскільки кількість людей, схильних купувати друкований формат, щороку зменшується. Чому так відбувається? Продовжуємо нашу раніше розпочату тему.
ЧОМУ ГАЗЕТИ ЗНИКАЮТЬ, АБО КОЖЕН СТАЄ СОБІ РЕДАКТОРОМ
Алі вдається продавати лише два десятки примірників щодня. Для нації, яка донедавна процвітала завдяки газетній культурі, ця цифра здається похоронним дзвоном. Численні аналітики стверджують, що друковані видання наближаються до свого завершення, навіть прогнозуючи приблизний термін їхнього остаточного зникнення – 2050 рік. Звіт Інституту Брукінгса показує, що кількість газет на сто мільйонів осіб різко скоротилася з 1200 (у 1945 році) до 400 до 2014 року. Тільки у Сполучених Штатах з 2004 року закрилося майже 2000 газет. Типовий читач паперової газети в Європі має вік 55 років і старше, причому цей середній вік щороку неухильно зростає. Тиражі, які колись сягали мільйонів, тепер зменшуються на наших очах.
Источник: www.ukrinform.ua
