Зустріч президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна на Алясці завершилася, проте мир в Україні залишається недосяжним. Тим не менш, два основні сценарії вирішення конфлікту вже розглядаються.
Як повідомляє The Wall Street Journal (WSJ), однією з можливостей є те, що Україна може втратити частину території, але зберегти свій статус суверенної, хоч і зменшеної, держави. Або ж вона може втратити і землю, і суверенітет, повернувшись до володінь Кремля.
«Що саме станеться, і часові рамки невідомі після подій на Алясці, які зруйнували надії на дипломатичний прорив», – йдеться у виданні.
WSJ наголошує, що Путін відхилив вимоги США та Європи щодо припинення вогню, чітко давши зрозуміти, що він має намір продовжувати конфлікт, доки Україна та Захід не будуть готові реалізувати його ширші геополітичні амбіції.
Серед цих амбіцій, як зазначає видання, є відновлення політичного впливу Росії в Україні, відновлення впливу Москви у Східній Європі та повернення їй статусу великої світової держави. Це стало рушійною силою початку війни Путіним у 2022 році.
Хоча спроби Росії захопити Київ повністю провалилися, і вона досягла лише незначних перемог на полі бою, прагнення України повністю вигнати окупантів також згасли через втому власних збройних сил.
WSJ зазначає, що ця ситуація представляє два потенційні результати для завершення війни, і ось що вони передбачають і на чому базуються.
Захищений розділ
Україна визнала, що їй бракує достатньої військової сили для повного повернення своїх територій. Президент України Володимир Зеленський вже висловив готовність до участі в територіальних переговорах.
Київ та європейські країни стверджують, що ніколи юридично не визнають російських територіальних здобутків, проте вони висловили готовність співіснувати з реальністю російської окупації українських земель.
Найсприятливішим результатом для Києва та його європейських союзників, ймовірно, було б обмеження Росії територіями, які вона зараз окупує. Однак Кремль наполягає на взятті під контроль усього Донбасу.
Критичним питанням залишається доля решти 80% території України.
Київ та його європейські партнери прагнуть забезпечити майбутню безпеку та суверенітет решти регіонів, поєднуючи потужну українську військову оборону із західною підтримкою безпеки. Так звана «коаліція охочих», очолювана Великою Британією та Францією, прагне розгорнути частину своїх сил в Україні як додатковий фактор стримування потенційного майбутнього російського наступу.
Європейські лідери сподіваються, що Сполучені Штати братимуть участь у забезпеченні гарантій безпеки України, і нещодавно вони знайшли підтримку у готовності Трампа до цього питання. Однак, майбутня роль Сполучених Штатів у цьому контексті залишається невизначеною.
Така резолюція нагадувала б завершення Корейської війни 1953 року, в результаті якої півострів був розділений, а Південна Корея з того часу перебувала під захистом, значною мірою завдяки підтримці США.
«Однак для Путіна результат, подібний до того, що був у Кореї, означатиме значну історичну невдачу», – стверджується у виданні.
Журналісти пояснили, що за таким сценарієм Путін отримає 20% території України — деякі райони будуть спустошені, але він втратить більшу частину України назавжди, спостерігаючи, як західні війська захищатимуть країну, яку він називає братньою.
«Російська точка зору на даний момент полягає в тому, що ця війна є нестійкою, але Україна ще менш стійка, і до того часу, як економічні труднощі змусять Росію завершити її, Україна вже зазнає втрат», – зазначив Яніс Клюге, економіст, що спеціалізується на російській економіці, з Німецького інституту міжнародних та безпекових справ.
Поділ з підпорядкуванням
Найбільш серйозною загрозою для України є не лише втрата сходу та півдня. Те, що залишиться, не зможе витримати третього російського вторгнення після нападів 2014 та 2022 років. Ця небезпека може змусити Київ поступитися вимогам Москви щодо свого управління та політики як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.
Такий результат перетворить Україну, що залишилася, на російський протекторат, що буде рівносильним капітуляції для країни, яка прагне зміцнити свою демократію та інтегруватися з Європою. Саме цього українці намагаються уникнути.
Поле бою залишається єдиним способом нав'язати такі умови капітуляції Путіну. Хоча російські війська продовжують досягати обмеженого прогресу, їхня головна мета — виснажити українську армію та підірвати рішучість країни до опору.
Після 3,5 років безперервного конфлікту українські війська виснажені, перебувають у меншості та незадоволені своїми командирами. Проте вони продовжують чинити опір. Характер війни, в якій дедалі більше домінують дрони, вимагає оборони, а не наступу.
Більшість аналітиків вважають, що перевага Росії у чисельності військ та фінансових ресурсах робить її військові зусилля більш стійкими, ніж зусилля України.
«Однак історія цього конфлікту демонструє, що Україна продемонструвала стійкість та адаптивність», – зазначив Майкл Кофман, військовий аналітик Фонду Карнегі за міжнародний мир, вашингтонського аналітичного центру.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net у Google News
Источник: www.vesti-ua.net
