Протягом першого року всеохоплюючого російського вторгнення захисники України ефективно перехитрили повільні російські війська, використовуючи імпровізацію та практичну оцінку. Однак, за даними The Wall Street Journal, через три роки українські військові починають втрачати ці якості та регресують до більш жорсткої, ієрархічної моделі ведення війни, що нагадує радянську практику.
Цей зсув породжує зростаюче невдоволення через невиправдані втрати та послаблює моральний дух цивільного населення. Як наслідок, ці тенденції радянської епохи можуть поставити під загрозу здатність України захищатися від Росії.
«Українські офіцери та піхотинці висловлюють стурбованість централізованою командною культурою, яка часто придушує ініціативу, що призводить до непотрібних жертв. Генерали видають накази про повторні атаки, які мають мало шансів на успіх, та відхиляють прохання оточених підрозділів про тактичне відведення та порятунок свого особового складу. Втрати накопичуються в операціях, які не мають стратегічного значення», – повідомляє WSJ.
У своїй заяві для видання майор Олексій Пастернак стверджує, що вищі ешелони влади потребують негайного реформування.
«Наші військові значною мірою покладаються на ініціативу окремих осіб, аж до командира батальйону», – зазначив він.
Водночас, WSJ наголошує, що російські військові стикаються з набагато серйознішими проблемами, пов'язаними з жорсткою ієрархією, яка розглядає персонал як витратний матеріал. Неефективність такого підходу пояснює, чому Росія досі не перетворила свою чисельну перевагу на значний прорив. Однак, як підкреслюється у статті, це занепокоєння набагато важливіше для України, яка не в змозі так само легко відшкодувати свої втрати, як Росія.
Остання крапля
Як зазначає WSJ, численні українські солдати в таємниці повторюють гірку заяву: «Велика радянська армія перемагає малу радянську армію».
Капітан Олександр Ширшин, командир батальйону 47-ї механізованої бригади Збройних сил України, публічно висловив своє невдоволення у Facebook, розкритикувавши «безглузді» накази та спричинені ними втрати. У коментарі WSJ він пояснив, що відчув себе зобов'язаним висловитися після того, як вище командування послідовно давало вказівки його батальйону здійснювати наступальні дії, які були нереалістичними, враховуючи обмежені можливості підрозділу.
Переломним моментом, заявив Ширшин, стала директива його військам про повернення до Курської області. Він пояснив, що ціль атаки була передбачуваною, і росіяни були до неї готові. Багато солдатів загинули, зокрема добре навчені новобранці, яких важко замінити. «Вони були молодими та мотивованими. Я покладав на них великі надії. Але замість цього ми їх просто втратили», – з жалем сказав він.
Водночас Генеральний штаб Збройних Сил України у заяві для WSJ визнав наявність певних проблем, але оголосив про поточні покращення, включаючи переоцінку системи навчання та перехід до американської моделі командування, яка наголошує на більшому делегуванні рішень.
«У заяві також зазначалося, що іноді необхідний суворий нагляд зверху, коли підрозділи мають труднощі з виконанням своїх завдань, а командирів бригад можуть замінити, якщо вони зазнають надмірних втрат».
Радянська традиція
Як пише WSJ, багато українських військовослужбовців, які перебувають на передовій, розповідають про випадки, подібні до досвіду Ширшина.
«Один поширений сценарій: старші командири часто відмовлялися санкціонувати своєчасний тактичний відступ, наражаючи солдатів на небезпеку оточення та знищення. Офіцери на передовій стверджують, що такі відмови ілюструють марнотратне ставлення до життя солдатів з боку вищих чиновників, які неохоче беруть на себе відповідальність за втрату посад».
Водночас деякі офіцери стверджують, що ситуація поступово покращується, і на керівні посади призначають осіб, які мають досвід роботи на передовій.
«Зміни не монументальні, але вони відбуваються», – заявив підполковник Єгор Дерев’янко, командир батальйону 93-ї механізованої бригади.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net у Google News
Источник: www.vesti-ua.net
