Каштани, що цвітуть у серпні: щеплення чи зрізання? 22.07.2025 15:43 Укрінформ Як в Україні освоюють метод боротьби зі шкідниками каштанів – «щеплення» дерев у стовбур
«Каштани знову цвітуть» – слова з гімну Києва, на жаль, виявилися моторошно точними для цього виду дерев. Дійсно, каштани, які широко висаджували у столиці протягом двох століть, поступово стали справжньою емблемою міста – улюбленими деревами як для мешканців, так і для гостей. Однак на початку 2000-х років ця гордість і краса київських мешканців зіткнулася зі значним викликом.
Це питання обговорюється та повідомляється вже досить давно, проте залишається невирішеним: під час виснажливої спеки липня каштани перетворюються на обпалені, почорнілі тіні свого колишнього вигляду, а восени вони змушені цвісти вдруге – відчайдушна спроба вижити – що одночасно позбавляє нас осіннього дива, заради якого колись збирали листя каштанів у букети. До речі, коли ви востаннє бачили, як каштани гарно жовтіють?
Це лихо торкнулося не лише Києва, а й поширилося за межі України – ще до того, як воно дісталося до нас, воно вже оселилося в багатьох європейських країнах. Винуватцем цього лиха є каштановий мінер (Cameraria ohridella). Цей крихітний метелик, розміром лише кілька міліметрів, має личинки, які поїдають листя зсередини, залишаючи після себе сухі, іржаві ділянки, відомі як «міни». Один метелик може дати до трьох поколінь за сезон, і в міру розмноження все більше листя гине, перш ніж дерево встигне увійти в осінній період спокою. Каштан слабшає, йому важко переживати зиму, він частіше хворіє і зрештою гине. Дізнайтеся більше про це в матеріалах Укрінформу.
Чи є рішення? Так. Однак лише один справді ефективний підхід показав свою цінність – щеплення дерев.
МЕТОДИ БОРОТЬБИ З КАШТАНОВОЮ МОЛІЮ
Спочатку здавалося, що ефективних стратегій боротьби з цим шкідником не існує. Екологи та фахівці з ландшафтного дизайну справедливо зазначили, що не слід зосереджуватися виключно на каштанах – життєво важливо мати різноманітний асортимент дерев у міському ландшафті. Це стосується як стійкості до хвороб, так і підтримки балансу екосистеми. Тим не менш, ідея вирубки каштанів під коріння зустріла значний негативний відгук. Це вважалося занадто екстремальним, занадто болісним для міста, де каштани стали символом.
Використання інсектицидів, навіть тих, що маркуються як «екологічно чисті», також вважалося неприйнятним. У міських районах, особливо поблизу шкіл, дитячих майданчиків, лікарень чи житлових кварталів, ризики занадто великі. Наслідки потенційної помилки надто серйозні.
Натомість, у Києві обрав експериментальний підхід з новими сортами каштанів, зокрема тими, що відомі своєю стійкістю до молі. Однак кияни згадують сумнозвісний інцидент із «червоними каштанами» сорту Бріотті. Їх придбали за часів Януковича, навесні 2013 року, як нібито надійні декоративні дерева, що мали замінити занепадаючі на Хрещатику. Однак швидко стало очевидно, що посадили звичайні білі каштани… Дерева також почали втрачати листя, а ціна закупівлі викликала обурення – понад п’ять тисяч гривень за одне дерево. Цей інцидент не лише підірвав довіру до міських насаджень, а й залишив тривалу пляму на репутації київської міської влади.
Источник: www.ukrinform.ua
