Лідери Китаю та Росії спостерігають за конфліктом на Близькому Сході зі значним занепокоєнням, оскільки режим Ірану видається дедалі вразливішим. Володимир Путін та Сі Цзіньпін спостерігають занепад ключового союзника, який поділяє їхній інтерес у протистоянні «домінуванню США» в цьому регіоні, пише Софія Ян, старший іноземний кореспондент The Telegraph.
Повідомлялося, що обидві країни підтримали Іран і розкритикували Ізраїль за напади на високопоставлених іранських чиновників та військові й ядерні об'єкти. За словами кореспондента, Москва втрачає ще одну можливість відновити свій вплив на Близькому Сході після краху уряду Башара Асада в Сирії.
«Вони поділяють взаємну зневагу до західних ідеологій та систем. Вони також навчаються один в одного та обмінюються технологіями щодо контролю власного населення», – стверджує Тувія Герінг, спеціалістка з Китаю та Близького Сходу в Ізраїльському інституті досліджень національної безпеки.
Ніколь Граєвська, експертка з ядерної політики Фонду Карнегі, вважає, що Росія не особливо стурбована іранськими безпілотниками, оскільки вона вже створила власні виробничі потужності (до 2700 одиниць щомісяця). Однак Москва та Пекін побоюються, що Іран може скористатися поточною напруженістю для виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Зазначається, що як Російська Федерація, так і Китайська Народна Республіка воліли б не бачити Тегераном ядерної зброї, оскільки це зменшило б їхній вплив на Іран.
Крім того, Китай є головним споживачем іранської нафти і постраждає від нападів Ізраїлю на нафтогазову інфраструктуру Тегерана. У разі ескалації конфлікту Іран також може атакувати американські об'єкти в Саудівській Аравії та ОАЕ, які є життєво важливими постачальниками енергії для Китаю.
«Це створює загрозу енергетичній безпеці. Для країни, яка вже бореться з економічним спадом та торговельним конфліктом [зі США], це далеко не ідеальна ситуація», – коментує Герінг.
Крім того, тривалі санкції проти Ірану роблять Тегеран менш сприятливим торговельним партнером, а це означає, що Китай не отримає значної вигоди від інвестиційних проектів, а Москва втратить ринок для експорту оборонної продукції. Підкреслюється, що і Росія, і Китай опиняються у невигідному становищі з ослабленим Іраном, оскільки вони «віддають перевагу стабільним авторитарним режимам, які мають схожі погляди на світовий порядок».
Зазначається, що реакція союзників Ірану на перший погляд може здатися буденною, але «шквал активності свідчить про зростаюче занепокоєння тим, що ситуація виходить з-під контролю». Наприклад, Росія намагалася скликати екстрене засідання Ради ООН з нагляду за ядерною енергетикою у відповідь на удари Ізраїлю по іранських ядерних об'єктах, а Путін звернувся до лідерів Ізраїлю, Ірану та Сполучених Штатів, запропонувавши своє посередництво. У відповідь Сі Цзіньпін зауважив, що «Ізраїль потрібно зупинити». За словами Граєвської, інтенсивна дипломатична взаємодія Російської Федерації може свідчити про те, що «Кремль сприймає це як сценарій, який більше не піддається контролю».
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net у Google News
Источник: www.vesti-ua.net