Чому Путін знову звернувся до конфлікту з точки зору неолібералізму? 13.06.2025 16:00 Укрінформ У світлі війни в Україні та поступового зменшення міжнародної ізоляції Росії Путін скликав широко розрекламовану «раду безпеки», де виголосив неочікувані заяви.
З огляду на важливе оголошення та у відповідь на операцію «Павутиння» під час цієї події, деякі стурбовані аналітики очікували прямих агресивних дій проти України, можливо, включаючи «анексію» додаткових українських територій шляхом «референдуму» та оголошення загальної мобілізації. Однак таких дій не було вжито, але це не викликає відчуття полегшення.
У своєму зверненні диктатор рішуче відкинув «неоліберальні моделі», які, за його словами, Захід нібито нав'язує світу. Путін стверджував, що традиційні цінності є важливими для суверенітету, закликаючи до рішучої відповіді на виклики, що виникають через «міжетнічні та міжрелігійні конфлікти».
Ця заява не є ані випадковою, ані безпрецедентною — це не перший випадок, коли Кремль намагається раціоналізувати зовнішню агресію та внутрішній авторитаризм за допомогою ідеологічного дискурсу. Однак, поновлена увага до ідеологічних вимірів викликає занепокоєння: такі меседжі, які вже були сформульовані раніше, можуть не лише зміцнити певний сегмент російського суспільства, але й активізувати правоекстремістські рухи — як у Росії, так і за її межами. Поняття «захисту традицій» від нібито зовнішнього супротивника служить благодатним ґрунтом для радикалізації та агресії.
Схоже, що в Росії, яка не може існувати без прагнень до світового лідерства, проголошено формальну заміну комуністичної ідеології. Тож, чи це новий Інтернаціонал, що народжується? Тільки фашистський Інтернаціонал, а не комуністичний…
Російські традиційні цінності на експорт. Фото із соціальних мереж.
Чи може новий «напрямок» Путіна призвести до консолідації правих екстремістів за російськими стандартами? Наскільки небезпечним є таке зіткнення «цінностей» у глобальних рамках?
Олексій Панич, філософ, перекладач та есеїст, стверджує, що Росія продовжує взаємодіяти з ідеологіями, тим самим передусім розколюючи єдність Європи. Укрінформ проконсультувався з експертом щодо ризиків, пов'язаних з такими деклараціями.
– Як ви оцінюєте нещодавні висловлювання Путіна про «кампанію захисту традиційних цінностей від неоліберальних»? Широко розрекламована «Рада Безпеки» значно…
– Це залежить від того, що ви вважаєте серйозним. Якщо ви розглядаєте це як черговий політичний маневр, то так, це серйозно. Серйозно в тому сенсі, що це може вплинути на радикальні праві угруповання. У світі, можливо, ні, але точно в Європі та Північній Америці.
Однак, якщо розглядати питання, чи справді Путін відстоює ці «традиційні цінності», які йому приписують, ні, це несерйозно та зайво.
– Чому, на вашу думку, він щиро не підтримує ті ж самі «традиційні» цінності? Які цінності він насправді відстоює?
– Ми повинні почати з визнання того, що в Росії будь-яка ідеологія діє принципово інакше, ніж у західній культурі. У Європі та Північній Америці, якщо ідеологія декларується, люди щиро вірять у неї та палко бажають втілити її ідеї. У Російській імперії ідеологія завжди служила фасадом. Вона ніколи не виникає органічно. Це не реальна програма, а лише чергове «потьомкінське село».
Російська імперія могла б сповідувати як ультраліву ідеологію — комунізм, так і ультраправу, як вона це робить зараз за Путіна. Однак суть залишається незмінною: вона діє так само. Імперія може прийняти будь-яку ідеологію як маскування, але вона переслідує власний порядок денний. Це разюче відрізняє її від США, Франції чи Німеччини. У цих країнах ідеологія — це не прикриття, а загалом щире переконання. Це якісна відмінність.
– Однак відомо, що Росія підтримує, зокрема фінансово, радикальні праві та ліві рухи в усьому світі. Навіщо ж тоді робити такі заяви?
– Це не теорія змови. Це факт. І він стосується не лише минулого — Росія продовжує підтримувати обидві фракції. Вона просто зараз не підтримує лівих публічно — лише фінансово. Але заява Путіна, про яку ви запитуєте, спрямована проти правих.
Тому що метою Путіна є стратегічна дестабілізація західної цивілізації, підрив НАТО та Європейського Союзу, а також повернення ситуації до 19 століття — епохи Віденського конгресу. Тоді Росія мала щонайменше один блокуючий голос у європейських питаннях. Саме цього прагне досягти Путін.
Источник: www.ukrinform.ua
