«Бонд» у «Гімалаях»: 40 днів на позиції під Липцями 12.06.2025 12:55 Укрінформ Національний гвардієць, відомий за позивним «Бонд», поділився інформацією про свої оборонні зусилля у північній частині Харківської області, розташованій за 25 км від регіонального вузла.
8 травня бригада «Хартія» Національної гвардії оголосила про успішне звільнення лісистої місцевості на північ від села Липці в Харківській області. Операція розпочалася в листопаді разом із 92-ю окремою штурмовою бригадою імені кошового отамана Івана Сірка. У наступні місяці Національні гвардійці зміцнили свої позиції та наразі контролюють понад 200 гектарів землі.
«Чартувальник» на прізвисько «Бонд», який одужує після 40 днів перебування у «ямі» під ворожим вогнем, розповів журналістам Укрінформу про особливості місцевості, дії окупантів та важливість утримання позицій у цьому лісі.
КОЛИ ВОНИ УВІЙШЛИ, ЗЕМЛЮ ПОКРИТИЙ СНІГОМ; НА ВИХОДІ СПЕКА БУЛА НЕСТЕРПНОЮ.
— До прибуття на цю позицію я й уявити не міг, що Харків, що на Слобожанщині, має такий різноманітний рельєф! Перепади висот були вражаючими! Ці яри були схожі на Карпати! Коли ми вийшли, мої ноги були схожі на желеподібні та не слухалися, бо я так довго провів у присіданнях. Було відчуття, ніби ми були в Гімалаях. Дерева були «повалені» обстрілами, що надзвичайно ускладнювало навігацію. Моє спорядження здавалося нестерпно важким, і я скидав усе, що міг, дорогою. Я зайшов взимку, серед холоду та снігу, а вийшов влітку, коли температура піднімалася до 30 градусів, мої зимові черевики незручно нагрівали мої ноги, — починає свою розповідь нацгвардієць.
Він витримав 40 днів у лісі, який окупанти охрестили «Берліном», виключно через свою зацикленість на «дідах, які воювали», як зазначила бригада.
47-річний «Бонд» родом з Черкаської області. Нещодавно він працював адміністратором у київському казино. Він вступив до армії у жовтні 2024 року: «Мій брат служить з 2022 року, також під Харковом, але в іншому районі. Тепер моя черга; час перестати сидіти вдома».
У свій перший день «Бонд» та його товариші зіткнулися з окупантами: «Ми щойно прибули, і троє з них побігли до нас. Двоє здалися, але третій — літній чоловік, у якого також була рація — відмовився… Вони витягли двох за допомогою дронів, і вони вижили, перебуваючи в полоні».
Ліс розташований за три кілометри від Липців, а це село — лише за 20 кілометрів від обласного центру.
– З Липців є прямий шлях до міста. Якщо вони візьмуть під контроль це поселення, то зможуть обстрілювати Харків артилерією та іншою зброєю (це було зафіксовано під час окупації громади у 2022 році, – авт.). Таким чином, ми повинні утримувати свої позиції, – стверджує «Бонд».
СТРІЛЬБА ЗА ГОДИННИКОВОЮ СТРІЛКОЮ, КВАДРАТ ЗА КВАДРАТОМ
«Бонд» стосується позиції, з якої він повернувся не зовсім «нульовим», а «медичним»: поруч із ним були бойовий медик та двоє гвардійців, поранених внаслідок удару російського безпілотника.
– Один із поранених був у критичному стані. У нього були важкі травми обличчя та очей. Його не могли евакуювати, доки його стан не стабілізували. Відстань була значною, і не було жодної гарантії, що він зможе туди дістатися. Однак сама позиція була розрахована максимум на трьох осіб, і це було складно. Мені було важко вписатися через свій розмір; я завжди сидів зігнутий біля входу. Коли ти вибігав за «посилкою» – припасами, які доставляли дрони – ти ледве відчував ноги, нормально рухатися було неможливо, – ділиться «Бонд».
Позиція в лісі, по суті, являє собою «нору», захищену виключно стовбурами дерев і корінням, або ж яму, вкриту гілками. Пізніше вони отримали броньовану ковдру за допомогою дрона.
За словами захисника, безперервний обстріл лісової зони відбувається вдень і вночі.
— Вони регулярно стріляють, ймовірно, використовуючи стільки боєприпасів, скільки заплановано. Атаки варіюються від ракет до мінометів. Деякі снаряди летять у нашому напрямку, а інші пролітають повз. Касетні боєприпаси діють як будильник; щоранку можна було перевірити час за допомогою них. Здається, що дрони постійно перебувають у повітрі. Вони також скидають боєприпаси уповільненої дії — невизначеність, коли вони вибухнуть, нависає. Нам пощастило, так би мовити, бо наша позиція була відносно прихованою. До певного моменту. Коли вони евакуювали поранених, вони з'ясували наше місцезнаходження, а потім почали систематично атакувати конкретні райони, — пояснює «Бонд».
Запальні снаряди становили значну загрозу; окупанти використовували їх, намагаючись розкрити позицію.
«Вона працює як граната, але з запальною речовиною, яка миттєво спалахує в гілках. Вони запускають її і чекають, чи хтось відреагує…»
Источник: www.ukrinform.ua
