Суржик має стати інструментом українізації, а не чимось, чого ми соромимося – літературознавець 06/10/2025 20:29 Укрінформ Наразі суржик представляє мову російськомовних, які переходять на українську. «Суржикування» слід використовувати як інструмент українізації, а не як щось, чого слід соромитися чи уникати.
Цю думку чітко висловив письменник, перекладач і літературний критик Остап Українець під час круглого столу на тему «Креативні та ефективні методи стимулювання використання та розвитку української мови».
«Багато людей вважають, що українською мовою користуються лише лінгвісти. Вони стверджують, що українська мова надзвичайно складна, і якщо людина не володіє нею бездоганно, вона вдається до суржику, який сприймається негативно і його слід уникати. Я хочу наголосити, що суржик розвивався в іншому напрямку. Це не окрема мова чи сленг; це радше процес, який відбувається, коли дві подібні мови взаємодіють в ієрархічній структурі, де одна має вищий статус, а інша — підлеглу. Цей процес змістився. Сьогодні це мова російськомовних, які адаптуються до української. Суржикізація має бути засобом українізації, а не джерелом сорому», — стверджував український вчений.
Він зазначив, що уряд вжив усіх необхідних законодавчих та адміністративних заходів для збереження української мови на офіційному рівні. Однак, все ще потрібна послідовна політика, яка б представила українську мову у спосіб, зрозумілий для самих українців.
Водночас літературознавець наголосив, що у повсякденному житті люди не повинні відчувати себе зобов'язаними використовувати літературний стандарт, який викладається в підручниках. Це охоплює всю сукупність мовних ідіом: місцеві варіації від діалектів до розмовних виразів, соціальні аспекти, відображені в різних професійних жаргонах, а також індивідуальні рівні мовлення.
Тим часом, український громадський діяч та співкоординатор руху «Простір Свободи» Тарас Шамайда наголосив на необхідності активнішого просування україномовних культурних продуктів в інформаційній сфері. Він також наголосив на важливості посилення мовного законодавства для захисту мови. Шамайда нагадав, що, згідно із законом, безкоштовні мовні курси для дорослих діють уже шість років, але, як він зазначив, вони досі недоступні.
«Політика нульової толерантності до русифікації повинна плекатися як на урядовому рівні, так і серед свідомих громадян. У приватному житті люди можуть вільно спілкуватися будь-якою мовою; проте звертання до інших російською мовою в громадських місцях, що сприяє русифікації, слід розглядати як ознаку поганого смаку», – додав громадський діяч.
Як повідомляв Укрінформ, 16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він закріплює статус української мови як виключної державної мови, а його положення впроваджуються поступово, щоб забезпечити українську мову як основну мову, що використовується в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших державних секторах.
16 січня 2021 року набули чинності положення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які встановлюють, що державна мова використовується у сфері обслуговування споживачів.
Порушення мовного законодавства можуть призвести до попередження або штрафів у розмірі від 3400 до 8500 ₴, а повторні порушення – до штрафів від 8500 до 11900 ₴.
З 16 січня 2022 року друковані ЗМІ були зобов'язані перейти на українську мову.
Освіта Українська мова Російська мова Мова Право
Источник: www.ukrinform.ua
