ICSC окреслює «книжкові» пріоритети на 2025-2026 роки 31.05.2025 10:23 Укрінформ Міністерство культури та стратегічних комунікацій визначило кілька пріоритетів на 2025-2026 роки, зокрема просування української літератури на міжнародному рівні, переклад творів українських авторів мовами світу, підтримку видання книг українською мовою, ініціативу «електронна книга» та розширення бібліотечних колекцій.
Як повідомляє Укрінформ, цю інформацію оприлюднила ICSC.
30 травня, під час професійної програми 13-го Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» відбулася панельна дискусія на тему «Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік».
У дискусії було наголошено на важливості популяризації читання, просування української літератури на міжнародній арені, сприяння книговиданню та розповсюдженню, а також на ролі держави у формуванні культурної політики через інституційні інструменти та ініціативи, зокрема Української бібліотеки як головного виконавця книжкової політики.
Галина Григоренко, перший заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій, наголосила на важливості стратегічних методологій та пріоритезації певних інструментів державної політики. Це включає популяризацію читання, міжнародне просування української літератури через підтримку перекладів, реалізацію проектів з видання нових творів та розширення бібліотечних колекцій.
Вона також зазначила, що внесок кожної людини у популяризацію читання — це не лише особисте рішення, а й суспільний обов’язок.
Відповідно до Стратегії розвитку культури на 2025–2030 роки, підтримка видання творів ветеранської, патріотичної та історичної літератури задумана як відповідь на інформаційні загрози та вплив зовнішньої пропаганди.
Тим не менш, оновлення бібліотечних колекцій на рівні громад залишається відносно недостатнім. Отже, збалансована підтримка як з боку державної, так і місцевої влади у придбанні нових книг могла б значно збільшити відвідуваність бібліотек.
Крім того, бібліотеки перетворюються на багатофункціональні простори, які не лише забезпечують доступ до інформації, а й сприяють єдності громади. Цю позитивну тенденцію потрібно розширювати та закріплювати на регуляторному рівні.
«Бібліотека повинна служити не просто сховищем книг, а центром залучення громади — місцем для спілкування, навчання та розвитку. Це наша відповідь на сучасні виклики», — зазначив заступник міністра.
Серед життєво важливих напрямків державної підтримки Григоренко визначив міжнародне просування українських книг, зокрема участь у світових книжкових ярмарках, допомогу перекладачам та ініціативи, спрямовані на переклад української літератури іноземними мовами.
Загалом, ICSC визнає кілька ключових напрямків пріоритетами на 2025–2026 роки, такі як міжнародне просування українських книг, яке слугує важливим інструментом культурної дипломатії, переклад творів українських авторів мовами світу, підтримка видання нових україномовних видань, ініціатива електронних книг та розширення бібліотечних колекцій.
У дискусії також виступили Олександра Коваль, директор Українського інституту книги, Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Оксана Бруй, президент Української бібліотечної асоціації, та Ігор Степурін, член правління Української асоціації видавців та розповсюджувачів книг.
Як повідомляв Укрінформ, 13-й Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» розпочався в Києві 29 травня і триватиме до 1 червня.
Тема цьогорічного фестивалю втілена в метафорі «Все між нами – це переклад», що підкреслює роль перекладу як засобу сприяння взаєморозумінню між культурами, людьми та значеннями.
Фото: ICSC
Видавництво «Книги» МКСК
Источник: www.ukrinform.ua
