Вчені з'ясували, як можна дослідити зміни біорізноманіття України внаслідок війни 23.05.2025 03:07 Укрінформ Через проблеми безпеки визначити конкретні зміни біорізноманіття, спричинені війною, на місці неможливо, що спонукає дослідників дедалі більше покладатися на супутникові дані.
Таке твердження в інтерв'ю Укрінформу зробив Олександр Зіненко, головний науковий співробітник Музею природи Харківського національного університету імені Каразіна, доцент кафедри зоології біологічного факультету.
«Головним викликом цих розслідувань є безпека. Нам потрібен доступ до місць, де відбуваються ці зміни, а вони розташовані на передовій, поблизу, у «сірій зоні» та на замінованих територіях. Більшість районів, де ми традиційно проводили наші дослідження, наразі недоступні. Є надія, що деякі з цих моніторингових заходів можна буде проводити дистанційно», – зазначив Зіненко.
Олександр Зіненко
Він зазначив, що одна з магістерських робіт на біофаку вже була присвячена підрахунку бабаків у Національному природному парку «Дворічанський», розташованому в Куп'янському районі. Аналізуючи супутникові знімки «до» та «після», дослідники можуть оцінити кількість нір і, використовуючи певний коефіцієнт, приблизно визначити популяцію цих тварин.
«Однак це відображає лише один аспект і один вид. Щодо гризунів на зарослих полях, ми не знаємо про коливання їхньої популяції (які згодом впливають на популяції хижаків) – це те, що ми не можемо з'ясувати», – зазначив вчений.
Супутникові знімки можна використовувати для проведення приблизного аналізу стану рослинності, і він вважає, що це буде застосовано.
Зіненко оптимістично налаштований щодо того, що з часом нещодавно розроблені методи стануть доступними для українських дослідників.
«Біорізноманіття можна контролювати навіть шляхом фільтрації ДНК з повітря. Усі живі організми виділяють ДНК у навколишнє середовище. Нещодавно я повернувся з Університету Умео (всесвітньо визнаний навчальний заклад у Швеції за його біологічні дослідження – ред.), де діє така програма. У фільтрах знаходяться всі види птахів і більшість видів рослин, а це означає, що можна вносити корективи, щоб визначити, що існує в навколишньому середовищі», – підкреслив науковець.
Директор Музею природи Ростислав Лунячек зазначив, що наразі ми можемо лише візуально спостерігати за вимушеною міграцією певних видів.
Ростислав Лунячек
«Мешканці цього району все частіше помічають, наприклад, фазанів. До повномасштабного вторгнення це не було поширеним явищем. Природним середовищем існування цих птахів була переважно сусідня Луганська область», – зазначив Лунячек.
Загалом, поточна ситуація відображає дисбаланс в екосистемі внаслідок війни. Зокрема, спостерігається зростання кількості спалахів інвазивних видів.
«У 2022 році спостерігалося різке збільшення популяції метелика, який харчується лишайниками – раніше такого не спостерігалося. Ймовірно, що якість повітря тимчасово змінилася. Зараз спостерігається спалах попелястого мотиля, попри те, що він був завезений понад 20 років тому – він досяг лісосмуг, посаджених за радянських часів, і пошкоджує пенсільванський ясень. Боротьба з цим шкідником вимагає значного фінансування та зусиль. Більше того, немає гарантії, що це буде ефективно, оскільки можуть виникнути нові випадки завезення», – уточнив Зіненко.
Як повідомлялося, у квітні в Азовському морі поблизу тимчасово окупованого Маріуполя сталася значна загибель риби, а сотні мертвих крабів були знайдені на березі поблизу Керчі, ймовірно, через розлив мазуту з російських танкерів у Керченській протоці.
Перше зображення наведено для ілюстрації: Державна служба з надзвичайних ситуацій
Екологія Наука Харків Військові дослідження
Источник: www.ukrinform.ua
