Виступ у Стамбулі: Україна демонструє готовність, а Росія — грубість Думки експертів 15.05.2025 22:19 Укрінформ Поки Київ покладається на прозору та збалансовану позицію, Москва наполягає на своєму «виступі для Трампа», головним чином прагнучи імітувати переговорний процес.
Стамбул, 15 травня 2025 року. Події цього дня більше схожі на неорганізовану театральну репетицію, ніж на справжні мирні зусилля.
Росія продовжує демонструвати повну ігнорування дипломатичного процесу. Замість взаємодії на найвищому рівні, Путін відправив до Туреччини делегацію нижчого рівня – без будь-яких значних політичних діячів – на чолі з Мединським, лідером Спілки письменників Російської Федерації, який брав участь у попередніх стамбульських переговорах у 2022 році. Кремль чітко сигналізує: нас не хвилюють ваші зусилля, і ми продовжуватимемо діяти за власними стандартами. Заява Мединського про його готовність «йти на компроміс, але ми прагнемо вирішити першопричини конфлікту під час переговорів» ще більше підкреслює цей неконструктивний підхід, оскільки саме ці «першопричини» Москва зазвичай використовує для маскування своїх абсурдних ультиматумів.
Натомість українська делегація позиціонує себе як взірець політичної відповідальності. Президент Володимир Зеленський особисто прибув до Туреччини, очолюючи команду ключових посадовців служб безпеки та дипломатів, включаючи Андрія Сибігу, Андрія Єрмака, Рустема Умерова, Андрія Гнатова та Василя Малюка. Україна демонструє максимальну прозорість у діалозі, відданість миру та чітке розуміння меж прийнятності. Київ також твердо встановлює свої червоні лінії: жодних компромісів щодо суверенітету та територіальної цілісності. Більше того, готовність направити Міністра оборони, навіть для переговорів з відверто нещирою російською делегацією, усуває будь-які підстави для звинувачень України у перешкоджанні процесу. Україна послідовно та бездоганно дотримується своїх зобов'язань: вона віддана миру.
Політолог Юрій Богданов оцінює ситуацію так: «Сьогодні відбулася чергова імітація переговорного процесу з боку Росії. Її метою було не досягнення якихось результатів, а публічне приниження української делегації та перешкоджання конструктивному діалогу». Він вважає, що позиція українського президента та дипломатичної команди, які «зробили паузу у відповідь на російські сигнали», є «цілком виправданою та виваженою».
Богданов зазначає: «Президент відвідав Анкару, де провів вирішальну зустріч з Ердоганом. Очевидно, що і турецький лідер, і адміністрація Трампа закликали Україну до участі в запропонованому форматі переговорів, і президент відреагував позитивно. Рішення делегувати міністра оборони Умерова до переговорного процесу, зокрема для обговорення припинення вогню, видається логічним».
Водночас дипломат Вадим Трюхан бачить глибші мотиви в діях Кремля: «Схоже, що Путін відчуває непереборне відчуття безкарності та влади. Його занепокоєння виходить за межі України, охоплюючи Європу та навіть Сполучені Штати за часів Трампа».
За словами Трюхана, направлення делегації на чолі з Мединським має кілька наслідків. «По-перше, це повертає нас до березня 2022 року, що свідчить про спроби нав'язати Україні фактичну капітуляцію. Це не запрошення до ретельного діалогу, а сигнал про намір диктувати умови з позиції сили», – зазначає експерт. По-друге, це слугує «жестом у бік Трампа — спробою задобрити його, так би мовити, та «заохотити» ініціативу Кремля, уникаючи при цьому тієї «пекельної» хвилі санкцій, якою погрожують представники республіканців». По-третє, це «ще одна тактика виграшу часу», оскільки російські військові готуються до ескалації бойових дій.
Трюхан вважає, що українська реакція була доречною, «продемонструвавши відкритість до діалогу і тим самим позбавивши супротивників будь-яких підстав звинувачувати Київ у нібито «непоступливості».
Вирішальним фактором є позиція, яку займуть Сполучені Штати.
Роль Сполучених Штатів і особисто Трампа в цій ситуації залишається ключовою, але водночас дуже непередбачуваною. Причина очевидна: коли журналісти запитали президента США про будь-яке розчарування щодо рівня делегації, яку Москва відправила до Туреччини за відсутності Путіна, він відповів: «Я нічим не розчарований». Він також зазначив, що не знає про делегацію і навіть не перевіряв деталі щодо її складу.
Політолог Ігор Рейтерович припускає, що Трамп «м’яко кажучи, не до кінця зрозумів, що саме відбувалося навколо переговорної ініціативи». Він пояснює це можливою «ейфорією», яку американський лідер переживав від інших міжнародних поїздок, зокрема до Саудівської Аравії. «У такому настрої очевидно, що змінити свій настрій для вирішення серйозних питань — Росії, України, переговорів — може бути досить складно. Звідси й розпливчасті та неконкретні відповіді», — заявляє Рейтерович, додаючи, що «можливо, завтра вранці ми побачимо нові заяви Трампа, які будуть більш суттєвими та обґрунтованими реальністю».
Україна, за словами Рейтеровича, продемонструвала «чітку та збалансовану» позицію. «Президент Зеленський особисто приїхав, сформулював ключові меседжі та дав зрозуміти як Росії, так і Заходу, що Україна готова до діалогу, але не за будь-яку ціну», – наголошує політолог. Він також зазначив «легкий, дипломатичний «жарт» Трампа, який натякає, що він тисне на всіх, ще більше зосереджуючись на Україні». Щодо Європи, Рейтерович стверджує, що Зеленський подав чіткий сигнал: «готуйтеся до санкцій, оскільки оптимізму щодо результатів цієї зустрічі мало. Це раціональна оцінка».
Військовий експерт Михайло Самусь радить не робити поспішних висновків, оскільки переговори між делегаціями ще попереду. «Розрахунки сторін загалом зрозумілі. Росія прагне продовжувати війну. Україна прагне до припинення вогню», – стверджує Самусь. Він вважає, що найбільша інтрига полягає в готовності Сполучених Штатів «чинити тиск на Росію». Експерт стверджує, що від цього залежить успіх нинішніх зусиль. «Якщо до або під час переговорів Сполучені Штати надішлють Москві чіткий сигнал: «Якщо ви не погодитеся на припинення вогню, будуть серйозні наслідки», тоді ситуація може змінитися», – прогнозує Самусь, згадуючи можливі економічні важелі впливу. В іншому випадку Росія «знову займеться імітацією «мирного процесу», тягнучи час перед літньою військовою кампанією». Він нагадує, що «м’яч зараз на боці Вашингтона», оскільки Україна та Сполучені Штати задокументували свою готовність до безумовного припинення вогню 11 березня.
Юрій Богданов також наполягає на необхідності посилення тиску на Росію: «Якщо ці переговори… не призведуть до справжнього припинення вогню, Україна повинна посилити координацію з європейськими партнерами… Разом ми повинні закликати Трампа запровадити додаткові санкції проти Росії та збільшити військову підтримку України».
Щодо Європи, Михайло Самусь визнає
Источник: www.ukrinform.ua
