П'ять хлібів єдності: в Одеській області звичай спільної трапези дотримується вже 200 років Наша спадщина 06.05.2025 12:51 Укрінформ У найбільшому болгарському поселенні в Україні, Криничному, на День Святого Георгія випікають п'ять обрядових хлібин, якими причащається вся громада.
Розташоване в південній частині Одеської області, в мальовничій Бессарабії, поблизу озера Ялпуг, розташоване найбільше болгарське село України – Криничне. Болгарські поселенці прибули сюди майже 200 років тому, коли Османська імперія вторглася на їхню батьківщину на Балканському півострові. Зараз селяни з гумором стверджують, що їм вдалося зберегти болгарську культуру в Україні ефективніше, ніж у самій Болгарії.
До 2022 року населення Криничного становило близько п'яти тисяч осіб, але з того часу це число скоротилося майже вдвічі. Основними заняттями мешканців є вівчарство, вирощування зерна та виноробство, що робить День Святого Юрія, захисника хліборобів, одним із ключових свят громади. Цього дня, за давнім звичаєм, жінки випікають п'ять обрядових хлібин та готують жертовного ягняти. Усі мешканці вулиці збираються разом на спільну трапезу, яку очолює найстарший чоловік.
У 2023 році практика випікання обрядових хлібів на День Святого Юрія була офіційно визнана в Національному реєстрі нематеріальної культурної спадщини України.
Кореспонденти Укрінформу відвідали Криничне, щоб взяти участь у святкових заходах разом з місцевою громадою.
КОЛЕКТИВНИЙ ОБІД ЯК ОБ'ЄДНАННЯ СІМЕЙ
Подорож з Одеси до села займає приблизно чотири години. Ми приїхали вранці, щоб спостерігати за підготовкою до святкування. Цього року громада відзначає День Святого Георгія «без особливої помпи», проте традиції залишаються незмінними, хоч і у дещо зміненому форматі. Наприклад, замість того, щоб збиратися за столом на вулиці, місцем проведення є орендована зала в кафе, куди місцеві господині принесли свій хліб та курбан після концерту в Будинку культури.
Однією з ключових фігур у щорічних святкуваннях Дня Святого Георгія є місцева мешканка Тетяна Дукова, яка досліджує історію та звичаї болгар у Криничному. Вона відіграла важливу роль в адвокації включення обрядової традиції випікання хліба до реєстру нематеріальної спадщини України.
– Звичай випікати обрядові хліби на День Святого Юрія зберігся лише в нашому селі. В інших селах немає нічого подібного. Сподіваємося, що він «набере обертів», призведе до грандіозних святкувань, як у попередні роки, об’єднаючи всю громаду. До війни ми завжди збиралися цього дня на вулиці. Старші покоління пішли з життя, і ми прийняли їхню спадщину. На День Святого Юрія наші діти та родичі, які вже тут не живуть, завжди поверталися до Криничного, щоб приєднатися до спільної трапези. На жаль, через війну зараз не всі можуть це зробити, – ділиться Тетяна Дукова.
Тетяна Дукова
Вона наголошує на важливості трапези. Спільне споживання їжі сприяє єдності між людьми в громаді.
– Це не трапеза, схожа на святкування дня народження. Сім’ї урочисто вручають курбани та георгіївський хліб, сідаючи за столи по сім’ях, зосереджені не на веселощах, а на шанобливій повазі до старшого покоління. Найстарший член сім’ї чоловічої статі благословляє курбан, а жінки нарізають хліб і роздають його сусідам. Подають ложку курбану, шматок м’яса, зелену цибулю, часник, редиску. Вперше в році куштують зелень. Іншої їжі на столі немає, – пояснює Тетяна Дукова.
СИМВОЛИ, ЯКІ ПАМ'ЯТАЮТЬ ДАВНІ
Кожен буханець хліба має свою назву, значення та символіку.
Кравай — це високий обрядовий хліб, виготовлений із переплетених ниток, який кожна господиня формує відповідно до звичаїв своєї родини. Він може важити до 3 кг.
Боговиця — це круглий хліб вагою до 2 кг, злегка сплющений, зверху прикрашений чотирма схрещеними косами, розташованими у квітковому візерунку, що символізує сонце та оновлення природи. У центрі хліба — квітка жоржини з тіста.
– Боговицю випікають на честь Діви Марії. Вона символізує розквіт природи. Цей коровай має чотири переплетені коси, що символізують віру, яка також проявляється в елементах одягу. Традиційно боговицю прикрашали листям, але три роки тому ми дізналися про новий символ. Мати та донька з нашого села поділилися цим з нами. Доньці 70, а матері майже 90. Старша розповіла, що раніше не було ні квітів, ні листя, лише птахи. Так ми відкрили для себе цей символ, – розповідає Тетяна Дукова.
Ушарка — це круглий, злегка сплющений хліб вагою до 2 кг. На свято готують два таких хліби. За традицією, один дарують пастуху. Хліби прикрашають символами, пов'язаними з випасом овець. Хліб, загорнутий у відкритий згорток, символізує кошару.
Источник: www.ukrinform.ua
