У Стокгольмі відкрився щорічний фестиваль «Українська весна»

Щорічний фестиваль «Українська весна» розпочався у Стокгольмі Фото 02.05.2025 18:17 Укрінформ Масштабний фестиваль «Українська весна» розпочався втретє поспіль на головному концертному майданчику Швеції – Королівському концертному залі.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, цьогорічна тема фестивалю «О, ти українець? – Українські зірки на світових сценах» має на меті підкреслити важливу роль українських митців у збагаченні світового культурного ландшафту, розкриваючи менш відоме українське походження відомих постатей.

Організацією заходу займається Український інститут у Швеції.

Художній керівник фестивалю, шведсько-українська піаністка Наталія Пасічник, наголосила, що метою заходу є ознайомлення шведської аудиторії з видатними українськими іменами, які зробили значний внесок у європейську та світову культуру.

«Стокгольм вже втретє стане центром української культури в Європі, приймаючи найбільший фестиваль, присвячений українській тематиці на континенті. Програма фестивалю включає 12 різноманітних культурних заходів. «Українська весна» віддає шану стійкості, художньому баченню та всьому спектру українських голосів, які століттями переплітаються з культурною спадщиною Європи. Ми прагнемо висвітлити багаті українські традиції та тих митців, чия українська спадщина часто залишалася непоміченою. Багато з них жили далеко від батьківщини, інші ж залишалися маловідомими, будучи змушеними творити під тривалою російською окупацією, яка століттями триває на території сучасної України», – заявив Пасічник.

Перед грандіозним концертом, що відкрив захід, відбулася відкрита дискусія, присвячена ролі української культури у виживанні та збереженні національної ідентичності. Учасниками були шведські та українські експерти, такі як професор сходознавства Уппсальського університету Стефан Гедлунд, президент Королівської шведської академії музики Стефан Форсберг, креативний директор Українського інституту в Києві та співзасновниця Інституту Малевича Тетяна Філевська, а також журналістка та головна редакторка інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва. Дискусію модерувала шведська журналістка та письменниця Ліза Б’юрвальд.

Серед тем, які досліджували учасники, були, серед іншого, чи може культура служити зброєю в російсько-українському конфлікті, чи повинні культура та політика залишатися окремими, а також причини бажання Росії знищити українське мистецтво.

Було підкреслено, що в Європі люди схильні розглядати культуру як «щось добре та невинне», що асоціюється з позитивними цінностями, що сприяють взаєморозумінню, об’єднують людей та будують довіру між народами. І навпаки, було наголошено, що культуру також можна використовувати як зброю, як засіб допиту та втручання у внутрішні справи, тактику, в якій росіяни досягали успіху протягом століть.

У своєму виступі Філевська зазначила, що українці гостро усвідомлюють цю реальність.

«До початку війни в Україні у 2014 році більшість українців позитивно ставилися до Росії та глибоко захоплювалися російською культурою. Вона була присутня в Україні більше, ніж сама українська культура. Російська культура залишалася домінуючою, незважаючи на наш статус незалежної держави. Конкуренція з російською культурою була складною, оскільки вона була більш «винахідливою». Тому, коли спалахнула війна, спочатку на сході України та анексія Криму, нам було важко в це повірити. Саме тоді ми почали замислюватися: можливо, знання та цінування російської культури шкідливі для українців? Ми зрозуміли, що до російської окупації української території такі постаті, як Путін, Пушкін та Достоєвський, були помітними в наших книгах та ЗМІ», – наголосила Філевська.

Вона зазначила, що після десяти років з початку російського вторгнення стало зрозуміло, що росіяни розглядають об'єкти української культурної спадщини як цілі. «Коли росіяни беруть під контроль українські міста та села, вони переважно знищують музеї, спалюють українську літературу та виносять ці твори з бібліотек та шкіл, замінюючи їх російськими текстами та шкільними матеріалами. На сьогодні росіяни зруйнували 1400 об'єктів культурної спадщини в Україні», – повідомила Філевська.

Після обговорення фестиваль офіційно розпочався виступом Львівського національного філармонічного камерного оркестру. Оркестр представив твори трьох найвідоміших сучасних українських композиторів, яких часто називають «трьома «С»»: Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича та Мирослава Скорика. Разом ці композитори створюють музичну тріаду, яка формує основу сучасної української музики та її майбутнього розвитку.

Шведська публіка також познайомилася з творами Леонарда Бернстайна та Джорджа Гершвіна, двох відомих композиторів українського походження. Вони виконали «Колискову» Василя Барвінського, твір, який надихнув Гершвіна на створення його головного хіта «Літо». Композиції Барвінського були знищені російською владою, а його самого разом з усією родиною заслали до Сибіру.

У концерті взяли участь відомі шведські артисти, зокрема мецо-сопрано Анне Софі фон Оттер, піаніст Бенгт Форсберг, гітарист Фабіан Фредрікссонс та акторка Стіна Екблад. Вони виконали різні твори на вірші Лесі Українки, перекладені шведською мовою.

Серед аудиторії були українські військовослужбовці, які отримали серйозні поранення в бойових діях і зараз проходять лікування та реабілітацію в Стокгольмі, українські родини, які знайшли притулок у Швеції під час війни, та представники волонтерських організацій, що допомагають Україні.