Загальна післяопераційна летальність у харківському госпіталі становить 0,1% – керівник медзакладу Ексклюзив 22.04.2025 03:26 Укрінформ Загальна післяопераційна летальність пацієнтів Харківського військового госпіталю становить 0,1%, що вважається відносно низьким показником.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону полковник Едуард Хорошун.
«Загальна післяопераційна смертність становить 0,1%, а серед усіх постраждалих — 1,4%. Для контексту раніше прийнятною для апендектомії (операції при гострому апендициті — ред.) вважалася смертність 0,5-1%», — уточнив військовий хірург.
Як підкреслив полковник, ця статистика стосується поранених, які потрапили до шпиталю Харкова. Частка важко поранених коливається залежно від інтенсивності бою, типів застосованої зброї та може досягати 45%, хоча зазвичай залишається нижчою. «В середньому 10-15% від загального потоку хворих становлять важкі випадки», – зауважив Хорошун.
За словами полковника, смертність може бути вищою через ускладнення, які можуть виникнути у пацієнтів навіть через місяці після лікування та операцій. “Ми прагнемо стабілізувати людей протягом п'яти днів, а потім перевести їх, тим самим звільнити реанімаційні ліжка. Ускладнення можуть виникнути навіть через місяць-три і призвести до летальних наслідків. Можуть виникнути такі проблеми, як тромбоемболія, інфаркт. Деякі наші бійці воюють 15 років і мають хронічні захворювання. Таким чином, є певний відсоток ускладнень, опосередковано пов'язаних з їх пораненнями”, – пояснив начальник госпіталю.
Для надання невідкладної допомоги постраждалим медичні працівники військового центру працюють у стабілізаційних пунктах, розташованих за 3-6 км від лінії фронту. “Ми їх називаємо мобільними хірургічними бригадами. Їх завдання – стабілізувати пацієнта, провести життєво необхідні процедури, підготувати до подальшої евакуації. Якщо хтось важкохворий, ми направляємо реанімаційну бригаду з відповідним спеціалістом. Час готовності таких бригад – не більше 15 хвилин”, – підкреслив Хорошун.
Він додав, що підвезення бригад медиків цілодобово забезпечує обласний Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. «Вони стоять поруч з нашими групами і діють майже з нуля. Це люди, яким варто поставити пам’ятник. Вони цивільні, але вони виконують свої зобов’язання. Ми можемо одночасно перекинути в регіон понад 300 одиниць техніки. Таким чином, у нас немає проблем з евакуацією, як на деяких інших ділянках», – запевнив полковник.
Хорошун зазначив, що значний виклик для медичної евакуації наразі пов’язаний із активізацією застосування ворогом зброї масового ураження. Він вважає, що роботизовані наземні підрозділи можуть полегшити труднощі евакуації. “Іноді евакуація поранених виявляється надто дорогою. Витягують одну людину, але при цьому втрачають 3-4. У деяких місцях евакуація поранених неможлива, або це можна зробити лише вночі. Наземні безпілотники, на мій погляд, могли б стати життєздатним рішенням”, – зауважив керівник госпіталю.
Як повідомляв Укрінформ, 26 березня в ході надскладної спецоперації на Куп'янському напрямку потужний наземний безпілотник за 32 дні витягнув з оточення трьох поранених військових. До операції були залучені фахівці та військовослужбовці «Інженерного корпусу» (об’єднання інженерів), 92-ї бригади спеціального призначення та 154-ї бригади спеціального призначення. Евакуйованих військових оперативно доставили до харківського госпіталю, де їм надали медичну допомогу.
Поранений Шпитальна війна Військова війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
