Вінницький обласний краєзнавчий музей отримав стародрук 1758 року Фото 15.04.2025 19:45 Укрінформ Міністерство культури та стратегічних комунікацій передало Вінницькому обласному краєзнавчому музею історичну печатку «Октоїх» 1758 року, втрачену під час Другої світової війни.
Про це повідомляє ICSC, передає Укрінформ.
До Вінницького краєзнавчого музею надійшов стародрук «Октоїха» 1758 року / Фото: МКСК
ICSC придбала це видатне видання завдяки зусиллям Служби зовнішньої розвідки України.
Книга була вивезена до Німеччини під час Другої світової війни, а потім потрапила до приватної колекції в Автономній Республіці Крим.
Нещодавно, перебуваючи в Європейському Союзі, власник надав для аналізу цифрові репродукції відбитків марок книги. Експертиза підтвердила наявність оригінальних штампів Вінницького музею овальної та квадратної форми.
Крім того, у книзі відсутні ревізійні штампи НКВД 1947 та 1952 років, які є обов’язковими для всіх музейних предметів. Це додатково підтверджує втрату стародруку у воєнний час.
Заступник міністра культури Сергій Бєляєв зауважив, що давнє видання уніатської доби відкриває унікальні можливості для дослідників, оскільки містить не лише тексти, а й показники історичного контексту, який простежується через стиль, мову, шрифт, декоративні елементи.
Він також зазначив, що репатріація культурних цінностей можлива завдяки співпраці Служби зовнішньої розвідки, Генпрокуратури, МЗС та інших державних установ України, а також правоохоронних органів міжнародних партнерів.
Згідно з ICSC, термін «Октоїх» або «Осмогласник» походить з грецької мови і перекладається як «восьмигласний».
Ця літургійна книга містить вісім варіантів церковних гімнів і молитов для кожної неділі, включаючи не лише короткі пісні, але й повні вірші на честь Діви Марії, апостолів і різних святих.
Видання надруковано старослов’янською мовою в друкарні Почаївської Свято-Успенської Лаври.
Книга, що складається з 380 аркушів, оформлена у дві колонки червоною та чорною фарбою. Тут представлено десять гравюр, створених майстром Йосифом Хочемським, численні декоративні заставки, ілюстрації та художньо оформлені ініціали.
Обкладинку книги прикрашає тиснене зображення Божої Матері з немовлям. На передній обкладинці зображено квітковий декор, а на задній — геометричні малюнки.
Витоки книгодрукування в Почаєві сягають 1616 року, коли до міста прибула мандрівна друкарня Кирила Ставронецького.
Першою виданою книгою було «Зерцало богословія». У 1732 році стараннями архімандрита Феодосія Лубенецького-Рудницького Почаївський монастир домігся від короля Августа II привілею на відновлення книгодрукування, що офіційно визнано датою заснування постійної друкарні.
Як повідомляв Укрінформ, правоохоронці передали трьох
Источник: www.ukrinform.ua
