Пам’яті вчителя та спецназівця Романа Малаєва (позивний «Мамай») Хвилина мовчання 10.04.2025 09:00 Укрінформ Він був відданим, хоробрим, відданим військовому обов’язку та товаришам.
Нацгвардійцю Роману Малаєву було 54 роки, коли почалося масштабне російське вторгнення. На той час він уже був досвідченою особистістю та вмілим військовим, з 2015 року брав участь у бойових діях. Незважаючи на те, що в юності він обрав професію, далеку від військової честі, він прагнув бути вчителем, виховувати та навчати дітей.
Роман народився в 1967 році в Слуцьку, який тоді входив до складу Білоруської РСР. Пізніше проживав з матір'ю в Котовську Одеської області, а потім сім'я переїхала в Бар Вінницької області.
Після закінчення школи вступив до Барського педагогічного коледжу на спеціальність «Початкове навчання». Це були яскраві роки його молодості, сповнені оптимізму.
Після закінчення навчання Роман обійняв посаду вчителя фізкультури, а також за сумісництвом викладав історію в школі в Степанках Барського району, а потім у Маньковецькому обласному дитячому туберкульозному санаторії.
Пізніше його призвали на військову службу, де він отримав звання сержанта і став командиром танка.
Після повернення додому Роман одружився і народив сина Ярослава. Він прищепив синові тягу до спорту, виховав його сильним і хоробрим.
У 2012 році родина переїхала на Київщину. У селі Катюжанка Вишгородського району Роман служив інструктором з малювання та фізкультури дошкільного навчального закладу «Лелеченя».
Колеги згадують, що він дорожив своєю професією та своїми учнями, які щиро відповідали йому взаємністю. Вони згадують Романа як добру та комунікабельну людину, завжди готову прийти на допомогу. Він мав численні таланти, зокрема в малюванні.
Після Революції Гідності та неспровокованої російської агресії життя Романа пішло іншим шляхом. Анексія Криму та окупація Луганської та Донецької областей зумовили необхідність захисту нації. Так, у 2015 році освітянин пішов на службу до Національної гвардії України. З цього моменту він брав участь у бойових діях на різних фронтах.
Коли Росія розв’язала повномасштабну війну, Роман одним із перших став на захист України. Протистояв ворогу на Київщині, захищаючи підступи до столиці.
12 березня 2022 року під час запеклих боїв за село Мощун Бучанського району Київської області загинув старший сержант військової частини 3027 бригади спеціального призначення БАРС Національної гвардії України Роман Малаєв, позивний «Мамай». Це село було важливим форпостом для захисту Києва від загарбників.
Про смерть повідомив його колега по школі Василь Савельєв.
“Друзі, захищаючи Батьківщину, пішов з життя наш земляк Малаєв Роман Олегович. Це був дорогий друг, з яким мені випало працювати в школі. Це був турботливий батько, гідний син, мужня людина! Світла йому пам'ять. Героям слава!” – написав Савельєв.
Романа Малаєва поховали в Києві на Байковому кладовищі. Залишилися дружина та син, який продовжує батьківську справу у захисті України.
Указом Президента України № 254 від 17 квітня 2022 року Роман Малаєв посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У березні 2025 року барчани вшанували свого загиблого героя, встановивши на фасаді ліцею №3 меморіальну дошку його пам’яті.
Честь і слава Герою!
Фото з сімейного архіву та Барської міської ради
Пам'ять Війна Війна з Росією Хвилина мовчання
Источник: www.ukrinform.ua
