Якщо війна триватиме довго: що робити українцям із «життям на відкладці»?

Якщо війна триватиме: як українцям влаштувати «відкладене життя» 08.04.2025 11:07 Укрінформ Жити під постійною загрозою стане зваженим громадянським рішенням. Досвід показує: ніщо не зупинить процес виховання дітей, будівництва житла, накопичення заощаджень.

Припинення вогню немає. Противник демонструє готовність вступити в бій. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив минулого тижня в Брюсселі, що Росія залишатиметься загрозою для Альянсу протягом багатьох років, навіть після досягнення мирної угоди з Україною: «У центрі уваги 2032 року — як захистити територію НАТО від росіян, нашої довгострокової загрози».

Загрози та небезпеки тривають, і багато українців уже чотири роки живуть на паузі. Прагнення побудувати будинки, створити сім’ї та навіть відремонтувати свої приміщення призупинено. Ми шукали відповідь: як довго може тривати така ситуація і які стратегії для сімейного чи особистого життя нам слід прийняти на тлі того, що можна назвати нестабільністю.

ПЛАН №1: ЗРОЗУМІЙТЕ, ЩО ПЛАНИ ШВИДУЩІ

Присутня нестабільність – разом з нею приходить бажання забезпечити своє майбутнє та оптимізувати сімейний бюджет. Меблі, подорожі, нерухомість, валюта – у що в цих умовах варто інвестувати, окрім колективної оборони та підтримки Сил оборони? Чи є сенс у спробі накопичити гроші (зокрема на пенсію), і на які витрати доцільно витрачати значні суми сьогодні та в майбутньому? Ці питання хвилюють багатьох людей. Бо якщо буде потрібна евакуація – не візьмеш із собою ні диван, ні нову квартиру. І якщо «шахіди» літають над головою ледь не щовечора, ідея робити внески в приватний пенсійний фонд з очікуванням прибутку через 20 років виглядає як злий жарт.

“Ризики відрізняються в залежності від місця проживання, і близькість до лінії фронту впливатиме на рішення. Однак я не раджу жити повністю відкладеним життям”, – говорить Михайло Колісник, професор Київської школи економіки та президент CFO Club Ukraine, мережі професіоналів фінансів в Україні. Наші батьки в очікуванні комунізму відкладали чайні сервізи, скатертини, гроші «на книжку», але так і не використали їх. Тож фінансист радить не брати з них приклад, а краще скорегувати плани під нинішні реалії. Навіть придбання нерухомості зараз може бути вигідним, оскільки ціни, як повідомляється, досить низькі.

І оскільки ми не контролюємо все, ми ніколи не могли це зробити по-справжньому. «

Як нам жити далі, визнаючи цей брак контролю та ризик постраждати від військової діяльності? Ізраїль роками терпів бомбардування, живучи в стані вічного конфлікту, кінця якому не було видно, нагадує професор. Люди продовжують навчатися в університетах, купувати будинки та створювати сім'ї. “Ми повинні наполегливо продовжувати цю діяльність, відповідним чином адаптуючи наш споживчий та інвестиційний вибір. Повне припинення всіх зусиль в очікуванні невідомого є найгіршою з можливих стратегій”, – стверджує він.

Якщо ви побудуєте, то це кінець. Через 10 років він не стане стабільнішим. Ілюстрація nerukhomi.ua

Проблема полягає в тому, щоб вирішити, як адаптуватися. Пенсійні заощадження, наприклад, типові для розвинених країн, де можна покладатися на впевненість у майбутньому. «У Німеччині сім’ї можуть використовувати пенсійні фонди, створені їхніми предками в 19 столітті», — пояснює Колісник. Покоління навіть не витрачають усе, а радше додають ці кошти. Дослідження показують, що люди з менш заможного середовища, які живуть у більш нестабільних умовах із досить похмурими перспективами на майбутнє, схильні витрачати, а не заощаджувати. В Україні через невизначеність майбутнього багато хто, ймовірно, прийме такий підхід, вважає експерт. Тим часом у країнах, що розвиваються, питання часто вирішується збільшенням сімей.

ІНВЕСТИЦІЇ ДЛЯ ДУШЕВОГО СПОКІЮ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ

У що варто інвестувати прямо зараз? У собі та своїх дітей: навчання, підвищення кваліфікації, здоров'я. У суспільстві, де немає гарантій майбутнього, це активи, які можна отримати, а «не носити на спині». Наприклад, якщо хтось відкладав лазерну корекцію зору, то зараз саме час. «Це називається людським капіталом. Будь-який

Водночас хотілося б уникнути надмірних витрат. Подорожі, розкішні святкові подарунки – те, що раніше вважалося буденністю, для багатьох відходить на другий план. Особливо тому, що на фронті є нескінченні потреби, численні волонтерські збори, які дають широкі можливості для благодійності та інвестицій в особисту безпеку. Особисті бажання іноді здаються менш пріоритетними. Проте економіка має працювати, каже Михайло Колісник. Щоб солдат на фронті був належним чином оснащений і міг ефективно виконувати свої обов’язки, в тилу потрібно працювати і платити податки 20 осіб.

«Таким чином, люди не повинні відчувати себе зобов’язаними повністю обмежувати свою діяльність, включаючи відпочинок або подорожі», – стверджує фінансовий експерт. «Немає нічого поганого в тому, що люди смакують каву в Києві чи Львові». Хоча той, хто сьорбає каву, може не робити внеску, власник кав’ярні пожертвує (і сплатить податки), а для цього йому потрібен прибуток. Тому питання для кожного окремо: що вони роблять для фронту, для перемоги, наскільки вони готові долучитися фізично чи матеріально, – пояснює Колісник. Ще одна міркування полягає в тому, як забезпечити ефективне функціонування економіки. «Я не бачу необхідності обмежувати економіку чи переводити її повністю на військові зусилля», — міркує він. «Якщо мене покличуть на службу, я повинен бути готовий; до того часу я повинен діяти так, як економісти вважатимуть за потрібне, забезпечуючи перемогу у війні. Тому що економічний спад передуватиме іншим викликам».

Зберігати деякі заощадження «на чорний день» необхідно. Хоча не менш вигідно було б їх мати, коли б не було конфлікту, зауважує Колісник. «Я б поступово створив портфель у різних валютах. Долар стає все більш значущим об’єктом для спекулятивних операцій, пов’язані з ним ризики зростають, але цим можна керувати; справа лише в пропорціях валют, у яких ми зберігаємо наші заощадження», — пояснює він.

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь