Значна кількість українських дітей почуваються недостатньо інтегрованими в німецькі навчальні заклади Дослідження 20.03.2025 01:46 Укрінформ Молоді люди, які втекли з України до Німеччини через триваючий агресивний конфлікт, який розпалює Росія, швидко опановують німецьку мову; однак вони часто повідомляють про почуття недостатньої інтеграції в місцеві школи.
Про це йдеться в нещодавньому дослідженні Федерального інституту вивчення народонаселення (BiB), повідомляє Укрінформ.
Серед учасників 51 відсоток вказали, що добре чи дуже добре володіють німецькою мовою. Навпаки, 92 відсотки заявили, що не володіли мовою після прибуття до Німеччини.
Крім того, лише 62,7 відсотка респондентів висловили почуття «приналежності» до свого навчального закладу, вказавши на комфортність свого середовища.
Для порівняння, молоді люди, які мігрували до Німеччини із Сирії чи Афганістану, демонстрували значно сильніше почуття приналежності до своїх шкіл через два роки після прибуття.
«Деяким навчальним закладам ще належить ефективно інтегрувати новоприбулих українських дітей та молодь у повсякденне шкільне середовище таким чином, щоб сприяти їхньому комфорту», – зауважила керівник дослідження Катаріна Спіс.
Її колега Любовіка Гамбаро додає: «Діти та підлітки з України повідомляють про більшу задоволеність життям у Німеччині, коли вони мають тут друзів, добре володіють німецькою мовою та обоє батьків проживають у країні. Участь у позашкільних заходах, таких як спорт, також пов’язана з покращенням добробуту… Це сфера, на якій німецька політика освіти та інтеграції має зосередитися».
Тому дослідники рекомендують педагогам активніше залучати українських дітей до шкільних гуртків, щоб полегшити взаємодію з німецькими однолітками. Позакласні заняття однаково важливі для загального благополуччя. Незалежно від того, чи залишаться ці діти та підлітки в Німеччині надовго, чи зрештою повернуться на батьківщину, німецьке суспільство виграє — або безпосередньо через зміцнення людського капіталу Німеччини, або опосередковано, оскільки вони можуть допомогти у післявоєнній відбудові України, підсумовується у звіті.
Іншим ключовим елементом дослідження були вивчення майбутніх прагнень респондентів.
«Ми були вражені тим фактом, що бажання дітей і молоді залишитися було нижчим, ніж бажання їхніх батьків», — зазначив Спайс. У той час як лише третина дітей і молодих людей висловили бажання залишитися в Німеччині назавжди, половина їхніх батьків вказали, що хочуть залишитися (дослідники раніше проводили з батьками окреме дослідження).
Зокрема, ті, хто прибув до Німеччини лише з одним із батьків, як правило, батько залишився в Україні, виявили більшу схильність бажати повернутися, уточнив керівник дослідження. Загалом таку думку висловили 29% опитаних дітей та молоді; 47 відсотків повідомили, що приїхали до Німеччини з обома батьками.
Серед понад мільйона українців, які шукали притулку в Німеччині з лютого 2022 року, 357 тисяч – неповнолітні.
Наприкінці 2024 року інститут провів опитування приблизно 500 дітей віком від 11 до 17 років, які прибули до Німеччини з лютого 2022 року.
Як зазначав Укрінформ, Німеччина прийняла найбільше в Європі українських шукачів притулку.
Діти Німеччини Школа біженців
Источник: www.ukrinform.ua
