Минулого тижня дискусії, спрямовані на завершення конфлікту в Україні, перейшли в практичну стадію після зустрічей у Джидді та Москві.
РБК-Україна розповідає про наслідки цих дискусій і про те, що можна очікувати найближчим часом.
Попередній тиждень був визначним, оскільки переговори про припинення війни перейшли на більш реальний рівень. Ключовою подією щодо припинення бойових дій став збір у Джидді, Саудівська Аравія. Українські та американські представники вісім годин співпрацювали для узгодження позицій. З точки зору Києва, результат розглядається досить позитивно — якщо він не є дипломатичним тріумфом для України, то принаймні означає повернення до статус-кво, який існував до конфлікту між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом у Білому домі.
У спільній декларації за підсумками зустрічі зазначено, що Україна погодилася на 30-денне припинення вогню, яке може бути продовжено, «якщо це буде прийнято та одночасно виконано Російською Федерацією».
Пропозиції України
Україна підійшла до переговорів із трьома основними цілями: припинення вогню в повітряних операціях, припинення бойових дій на морі та звільнення українських військовополонених разом із дітьми. Під час дискусій США запропонували не просто часткове, а повне припинення вогню — в обмін на відновлення підтримки та надання розвідданих.
Таким чином, Україні вдалося відстояти кілька ключових позицій, зокрема те, що припинення вогню буде обмеженим у часі та не переросте у заморожений конфлікт. Крім того, українська делегація сформулювала те, що не підлягає обговоренню: Україна не може відмовитися від прагнення вступити в НАТО, а також не може погодитися на обмеження чисельності своїх військ.
Не менш важливо, що наратив про те, що «президент Зеленський виступає проти миру», був фактично демонтований. Саме таку риторику використовував Трамп після сварки, згодом тиснучи на Україну, припиняючи допомогу та блокуючи розвідувальні дані. Обидві ці «санкції» з боку США були зняті відразу після зустрічі в Джидді.
Україна продовжує підтверджувати свою відданість ініціативі щодо припинення вогню. Зокрема, Київ розпочав формування національної групи, яка має розробити плани дій щодо моніторингу можливого 30-денного припинення вогню.
Тим не менш, уже очевидно, що майбутні переговори спричинятимуть труднощі. Як зазначив президент України Володимир Зеленський, питання припинення вогню є складним, оскільки вимагає як мужності, так і політичної рішучості. Водночас буде необхідний складний діалог щодо територіальних питань.
“Чому? Тому що припинення вогню відкриє шлях для обох сторін до завершення війни. Територіальні питання, я вважаю, дійсно будуть тим моментом, який сприятиме завершенню війни, коли це питання буде вирішено”, – наголосив Зеленський 14 березня.
Зеленський зазначив, що партнери усвідомлюють «червоні лінії» України. Зокрема, Україна юридично не визнає владу Росії над окупованими регіонами.
У цьому контексті угода про корисні копалини відійшла на другий план. Зеленський підтвердив, що він готовий до підписання, і тепер США мають визначити терміни та місце.
Росія гальмує час
Після зустрічі в Джидді держсекретар США Марко Рубіо заявив, що тепер “м'яч на їхньому полі”, маючи на увазі Росію. США оперативно вийшли на російське керівництво на різних рівнях. 13 березня Москву відвідав спецпредставник Трампа на Близькому Сході Стівен Віткофф.
У вихідні держсекретар США Марко Рубіо також спілкувався з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
«Багато деталей остаточної угоди вже обговорено. Тепер ми побачимо, чи погодиться Росія, а якщо ні, то це буде момент глибокого розчарування для всього світу», – зазначив Трамп 13 березня.
Однак очільник Кремля намагається відкласти перемир'я. Про це він майже відкрито заявив під час спільної прес-конференції з білоруським диктатором Олександром Лукашенком 14 березня.
“Сама концепція обґрунтована, і ми її, безумовно, підтримуємо. Але є питання, які вимагають нашого обговорення”, – заявив Путін. Зокрема, це стосується присутності українських військ у Курську та моніторингу майбутнього припинення вогню. Крім того, Путін стурбований тим, що Україна може використати ці 30 днів, щоб посилити свою армію особовим складом і новою технікою.
“Україна погодилася на пропозицію США про припинення вогню, тому що хоче миру. Замість ствердної відповіді Путін висуває різні умови”, – прокоментував пізніше заяви Путіна міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Реакція Трампа на все це була виваженою. Президент США зазначив, що прийме необхідні рішення після повернення Віткоффа з Москви, згодом відклавши свою відповідь до понеділка. Однак у той же час Міністерство фінансів США скасувало виключення попередньої адміністрації, яке дозволяло російським банкам, що потрапили під санкції, обробляти європейські платежі за продаж нафти. Це означає, що європейські країни та наші союзники більше не зможуть купувати нафту в Росії без санкцій США.
Підтримка Європи
Європейські країни не були виключені з Джиддських дискусій і були опосередковано залучені. Джерела BBC в британському уряді вказують, що радник прем'єр-міністра з національної безпеки Джонатан Пауелл разом зі своїм американським колегою Майком Вальцом і офіційними особами з Німеччини та Франції розробляли план припинення вогню між Україною та Росією. Пауелл відвідав Київ на вихідних 8-9 березня, щоб поспілкуватися з Зеленським і допомогти у складанні пропозиції про припинення вогню.
Просунулася і концепція розміщення європейських військ в Україні. 11 березня 2025 року в Парижі відбулася конференція начальників штабів 30 європейських країн, до складу яких увійшли майже всі члени НАТО, а також нейтральні Ірландія, Кіпр та Австрія. Неєвропейські партнери — Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея — брали участь у зустрічі дистанційно. Тим часом Сполучені Штати були навмисно виключені з зустрічі, щоб продемонструвати здатність Європи самостійно протистояти викликам безпеці України.
Джерело AP, яке бере участь в організації зустрічі, зазначило, що її основною метою була консолідація військового потенціалу для встановлення гарантій безпеки, які б утримували Росію від порушення потенційної мирної угоди.
За даними Bloomberg, кожну країну запитали, що вони готові зробити внесок у коаліцію. Країнам, які виключають введення військ в Україну, запитували про їхню готовність
Источник: www.vesti-ua.net
