Фото: gettyimages.com
У світлі планів президента США Дональда Трампа підірвати трансатлантичне співробітництво в рамках НАТО між європейськими партнерами, ЄС почав вивчати можливість створення нового регіонального альянсу разом із власними колективними військовими силами.
Журналіст Коротко досліджував доцільність цієї ініціативи та військові можливості, якими володіють європейські країни.
Хто виділяється в Європі?
Оцінка загальної боєздатності та боєготовності європейських збройних сил є складною справою, насамперед тому, що кожна держава формулює та розробляє власні оборонні стратегії. Їхня координація відбувається через НАТО, а не через централізоване командування в ЄС. По суті, кожна країна працює у власній «пісочниці», і потенціал для спільних можливостей можна оцінити лише шляхом оцінки активів кожної окремої армії.
Аналітики глобальної фірми Global Firepower, яка щорічно складає рейтинг найпотужніших військових сил світу та Європи, оприлюднили свої висновки за 2024 рік.
Цей рейтинг враховує кілька ключових факторів, включаючи чисельність армії, кількість танків, літаків, військово-морських кораблів та різної іншої зброї. Однак через інерцію дрони та робототехніка ще не зайняли домінуючої ролі. Основним показником, на якому експерти зосереджуються, залишається чисельність збройних сил.
П'ять провідних армій Європи:
За даними Міністерства оборони Великої Британії, їхня армія налічує 220 тис. осіб (з них 45 тис. резервістів). Чисельність регулярного війська Італії становить 185 тис. (приблизно 20 тис. резервістів). Франція має 200 000 активних військових (із 70 000 у резерві), тоді як німецький Бундесвер складається із 180 000 військових та офіцерів (35 000 у резерві).
Загалом збройні сили всіх країн ЄС наближаються до 2 мільйонів осіб, перевершуючи США, де близько 1,4 мільйона осіб проходять активну службу (з резервом 850 000). Загальною проблемою, з якою стикаються всі європейські війська, є брак бойового досвіду.
Жоден військовий в Європі не має такого досвіду, як Збройні сили України. Фото: ФБ ЗСУ
Бойовий досвід України, стрімке розширення армії Польщі
В межах цієї передбаченої об’єднаної армії Європейського Союзу Збройні Сили України могли б займати окрему роль (за умови вступу України до ЄС). Нині в Збройних Силах України служать близько 980 тисяч осіб. Українські військові входять до п’ятірки найсильніших армій Європи, посівши четверте місце та обійшовши численних західних союзників. Основним надбанням українських військ є досвід ведення бойових дій проти потенційної загрози всій Європі — російської армії.
Польська армія відзначається швидким зростанням (сьоме місце в рейтингу Global Firepower). Зараз Польща має понад 200 000 військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, і вона неодноразово оголошувала про плани збільшити чисельність збройних сил до 300 000.
Польська армія має таку ж кількість сучасних танків, як Німеччина та Франція разом узяті, з планами подальшого розширення. Польща активно закуповує зброю з Південної Кореї, підписавши контракт на 13 мільярдів євро, який включає закупівлю 1000 передових танків K2 “Чорна пантера”, 672 гаубиць і 288 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Частина цього замовлення буде виконана всередині країни. Після 2026 року планується збільшення виробництва на 820 танків для розширення виробничих можливостей, а також наміри придбати військову авіацію.
Зараз польська армія налічує 200 тисяч осіб, але Варшава планує збільшити її до 300 тисяч. Фото: wikipedia.org
Європа відчуває нестачу солдатів.
Однак амбітні цілі щодо переозброєння та модернізації європейських збройних сил не можуть бути досягнуті без вирішення проблеми критичної нестачі людських ресурсів. Після закінчення холодної війни та тривалого періоду миру багато європейських країн відмовилися від систем призову на військову службу, які раніше забезпечували значний приплив особового складу, на користь обмежених контрактних армій. Наприклад, Німеччина скасувала призов ще в 2011 році, а різні форми призову існують лише в країнах Балтії, Фінляндії, Швеції та Австрії.
За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Сполучене Королівство намагалося досягти своїх щорічних цілей набору персоналу протягом останнього десятиліття. Французька армія також залишається нижчою за необхідну чисельність, зменшившись на 8% з 2014 року. В Італії чисельність військового персоналу впала з 200 000 десять років тому до 160 900 сьогодні.
Вирішення дефіциту особового складу в збройних силах може вимагати або відновлення призову, або виділення додаткових фінансових ресурсів для стимулювання служби за контрактом. Кожна з цих альтернатив потребує підготовки та значних політичних зусиль.
Бундесвер добре оснащений, але не має достатньої кількості солдатів. Фото: bagnet.org
Європейський військово-промисловий комплекс стрімко розширюється
Зараз спостерігається помітне збільшення фінансування оборонного сектору в Європі. Ця тенденція відображається в значному зростанні вартості акцій великих європейських оборонних фірм. Так, акції німецької компанії Rheinmetall, яка виробляє танки Leopard, з початку року подорожчали майже на 90%. Акції британського оборонного підрядника BAE Systems зросли більш ніж на третину. Італійський оборонний гігант Leonardo та французька фірма Thales також зазнали значного зростання акцій.
– Проблеми, з якими стикаються ті, хто потрапив у біду, – це справді проблеми бідних. Очевидно, що Трамп не схильний зважати на європейські виправдання щодо бюджетних обмежень чи інших викликів. США усвідомлюють, що Європа володіє фінансовими ресурсами, і наполягають на виконанні своїх зобов’язань, зокрема залучення
Источник: kp.ua
