Пам’яті скаута, екоактивіста та розвідника Романа Сєрка (позивний «Серго») Хвилина мовчання 15.02.2025 09:00 Укрінформ Це була ініціативна особистість, яка після повномасштабного вторгнення Російської Федерації почала конструювати безпілотники, перш ніж перейти до роботи в розвідці.
Народився в 1989 році в Малому Шпакові Рівненської області, закінчив місцеву школу зі срібною медаллю, а потім отримав диплом радіофізика Харківського національного університету імені Каразіна.
Факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем пам’ятає Романа як відданого учасника харківського Євромайдану. Під час навчання та проживання в Харкові він глибоко захоплювався містом.
«Він розмовляв виключно українською мовою та постійно дискутував із тими, хто вважав Харків проросійським. Він вірив у патріотизм харків’ян і вважав, що тут історично вкорінено сильні національні почуття», – зазначають в університеті.
Після закінчення навчання Роман недовго працював фрезерувальником на танкобудівному заводі. Згодом повернувся на Рівненщину, де взявся за різні екопроекти. Він ініціював проект «Прийомка», який мав на меті створення мережі пунктів прийому вторсировини, але, на жаль, зміг запустити лише перший.
Крім того, чотири роки був вихователем у «Пласті» (на псевдо «Арбітр»), був завзятим читачем, співав у народному хорі, займався спортом. Він знаходив величезну радість у природі, фіксуючи її красу за допомогою фотографії та черпаючи з неї натхнення для своїх картин.
24 лютого 2022 року на комп’ютері Романа з’явилася фраза «Краще носити важкі обладунки воїна, ніж легке ярмо раба», що спонукало його відвідати пункт вербування через кілька днів. Був мобілізований до 42-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені отамана Кощія Гордієнка. Спочатку на Рівненщині керував зброєю в арсеналі, вдосконалював фізичну підготовку, записався на військові онлайн-курси, збирав і ремонтував безпілотники та навіть придбав 3D-принтер для виготовлення деталей.
– Однак він часто казав своїй родині та друзям, що почувається непродуктивним. Тому, коли на Харківському напрямку загострилися бойові дії, він вибрав ротацію. Усі навички та знання, отримані ним у «Пласті», як він пізніше зазначив, були безцінні під час служби скаутом, стверджують джерела в Каразінському університеті.
За повідомленнями скаутської організації, Роман брав участь у боях за Вовчанськ, виводячи групи на стратегічні позиції та періодично евакуюючи поранених і загиблих. 10 червня 2024 року під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл та отримав поранення несумісні з життям. Після цього його офіційно оголосили зниклим безвісти. Лише 17 січня 2025 року експертиза ДНК підтвердила смерть Романа.
25 січня воїна вшанували на Майдані Незалежності у Рівному. Романа Сєрка поховали у рідному Малому Шпакові.
Роман нагороджений відзнаками «Захисник України» та «Народжений у бою» посмертно. Також посмертно отримав Залізний хрест Пласту (No 206).
Вічна пам'ять і шана Захиснику!
Фото: Facebook-сторінка Роман Сєрко, ХНУ імені Каразіна Рівненської міської ради
Пам'ять Скаути Розвідка Війна Війна з Росією
Источник: www.ukrinform.ua
