Війна не зупиниться, або Що буде після інавгурації Трампа 18.01.2025 09:30 Укрінформ Дональд Трамп не відмовиться від підтримки України зброєю, але формат цієї підтримки може істотно змінитися
Вже наступного понеділка, 20 січня, Дональд Трамп офіційно очолить нову адміністрацію в Білому домі. Укрінформ поцікавився у відомих експертів, чого нашій державі очікувати від 47 президента США, зокрема в контексті його останніх заяв, часто резонансних, та повідомлень у західних ЗМІ про ймовірну підготовку до зустрічі з Путіним? Що буде надалі з американською військовою допомогою, чи продовжить існування формат «Рамштайн», який обʼєднує понад 50 країн, чи зберігатимуть Сполучені Штати у ньому лідерство, та й узагалі – участь?
«Лише через перемогу над Путіним Трамп увійде в історію як лідер, який не тільки зробив Америку великою, але й утвердив її глобальну роль»
«Після 20 січня світ не зупиниться. Він продовжить рухатися вперед, і цей рух залежатиме не лише від рішень Дональда Трампа, але й від дій України, Європи та людей, які оточують нового президента США. Важливо розуміти, що Трамп, як і будь-який американський президент, не має абсолютної влади. У США існує політична система стримувань і противаг, а також розвинута культура ухвалення рішень, яка не дозволяє різких і необдуманих кроків. Навіть якщо у Трампа виникнуть нестандартні ідеї, так званий deep state – глибинна держава – скоригує їх, спрямовуючи політику до більш збалансованих рішень», – коментує Укрінформу ексглава МЗС України, керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко.
За його словами, для України це означає, що ми, найімовірніше, не побачимо раптових змін у політиці США щодо нашої держави. Підтримка з боку Вашингтона, можливо, не стане надзвичайною, але й відмови від неї теж не буде. Натомість ми можемо розраховувати на продовження вже затверджених програм та ініціатив.
«Це особливо важливо, адже наші західні партнери, зокрема європейські, вже пообіцяли підтримувати Україну у 2025 році як у військовому, так і в економічному аспектах», – додав дипломат.
Володимир Огризко
Щодо заяв Трампа про можливість швидкого завершення війни, то очікувати, що мир настане за 24 години, – нереалістично.
«Сам Трамп це розуміє, як і його радники та майбутні посадовці адміністрації. Вирішення конфлікту вимагатиме часу, зусиль і системного підходу», – наголошує Огризко.
Важливим викликом залишається можливість контактів між Трампом і російським диктатором Путіним. У цьому контексті Україна повинна зробити все можливе, щоб позиція Трампа на таких переговорах враховувала не лише американські, але й українські інтереси.
«Для цього нам потрібно працювати над комунікацією, щоб пояснити США справжню природу війни, її ризики для глобальної безпеки та нашу роль у збереженні стабільності. Цей рік вимагатиме від України наполегливих зусиль, щоб наші західні партнери чітко розуміли нашу позицію. Роботи ще багато, але саме це стане запорукою успіху в діалозі з адміністрацією Трампа та в побудові спільної стратегії щодо завершення війни», – вважає наш співрозмовник.
На питання, що в подальшому буде з військовою допомогою Україні, Володимир Огризко відповів: «Питання військової допомоги Україні за президентства Дональда Трампа залишається складним і неоднозначним. З одного боку, Трамп неодноразово заявляв про бажання швидко закінчити війну, навіть говорив про тиск як на Москву, так і на Київ. Це може викликати занепокоєння, адже спроби тиску можуть бути пов’язані, зокрема, зі зменшенням військової підтримки України, аби змусити нас до компромісу. Але чи дійсно такі спроби будуть реалізовані – питання відкрите».
На думку дипломата, варто подивитися на це з іншого боку, крізь призму амбіцій самого Трампа, який позиціонує себе як найвеличнішого президента всіх часів, лідера всіх лідерів, який прагне зробити Америку наймогутнішою країною світу.
«І тут виникає очевидне протиріччя: чи може такий "лідер всього світу" програти авторитарному диктатору? Чи може він дозволити, щоб його сприймали як слабкого або навіть такого, хто поступився бандиту? Тут стає очевидним, що для Трампа репутація переможця є ключовою. І якщо він хоче увійти в історію як лідер, який не тільки зробив Америку великою, але й утвердив її глобальну роль, він повинен продемонструвати силу. А це можливо лише через перемогу над Путіним».
Як цього досягти? Логічний шлях – не скорочення допомоги Україні, а, навпаки, її посилення. Паралельно із цим може бути запроваджено новий етап жорстких санкцій проти Росії.
«Така комбінація цілком здатна змусити Путіна поступитися, приповзти на колінах на переговори, на яких йому вручать не те, що він хоче, а вручать капітуляцію, яку йому доведеться прийняти».
Нарешті, що стосується формату «Рамштайн»?..
«Наступна, 26-та зустріч у форматі «Рамштайн» вже запланована на лютий, і я переконаний, що вона не буде останньою. Хоча раніше звучали прогнози, що 25-та зустріч стане фінальною, ми бачимо, що процес триває. Питання лише в тому, чи збережеться назва «Рамштайн», чи формат отримає нову назву. Але це абсолютно не змінює суті. Участь 50 країн, які об’єднані спільною метою – допомогти Україні подолати російську агресію, залишиться ключовим фактором. Чи будуть у цьому форматі США? Я переконаний, що будуть. Сполучені Штати, які позиціонують себе як світовий лідер, просто не можуть дозволити собі залишитися осторонь. Якщо Америка хоче залишатися першою країною світу, вона має демонструвати лідерство не лише у словах, але й у діях. Тож немає жодної серйозної політичної причини для того, щоб США припинили свою участь у "Рамштайні"», – стверджує Огризко.
Підсумувуючи: після 20 січня нас очікує, якщо використовувати метафору, «погода» не яскраво-сонячна, але й не похмура.
«Це буде стандартний, робочий стан речей. Нам не варто впадати в паніку чи песимізм. Українська дипломатія веде активну роботу на всіх рівнях, і багато зусиль уже приносять результати. Дивитися в майбутнє варто зі стриманим, але реалістичним оптимізмом. Ми маємо всі шанси продовжувати отримувати підтримку й досягати прогресу в боротьбі за нашу свободу», – наголосив Володимир Огризко.
«Військова допомога Україні з боку США продовжиться, але з високою вірогідністю може змінитися її формат»
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» вважає, що поки від Трампа можна очікувати лише ініціювання переговорів про завершення війни між Росією й Україною.
«Саме з цим пов’язана і підготовка зустрічі з Путіним, хоча на переговорах з президентом РФ будуть обговорюватись також проблемні питання безпекової сфери (подальша доля договорів про обмеження стратегічних озброєнь, про ракети середньої дальності, тощо) і конфліктні теми двосторонніх відносин», – каже експерт.
Але вже очевидно, і про це пишуть в американських і західних ЗМІ, що у команди Трампа на даний момент не має чіткої переговорної стратегії щодо завершення війни між Росією й Україною.
Володимир Фесенко
«Саме тому у Трампа відмовились від спроб швидко завершити цю війну. До того ж вони переконалися, що швидко зробити це не вдасться. А отримати одразу провальний результат вони не хочуть, – додав Фесенко. – Запрограмувати дату завершення війни неможливо. Однак заяви про 100 днів треба сприймати серйозно. В США це символічний термін для оцінки стартового етапу діяльності нового президента. Цілком ймовірно, що в команді Трампа є певні плани спробувати домовитися про завершення війни в цей період, щоб продемонструвати одну з перших зовнішньополітичних перемог Трампа. Інша річ, чи вдасться їм це зробити».
Враховуючи ультимативну переговорну позицію Кремля і наміри Путіна продовжувати війну проти України, переговорній команді Трампа буде дуже важко примусити Росію до домовленості про припинення воєнних дій.
«Що буде з військовою допомогою з боку США та форматом «Рамштайн»? Скоріше за все військова допомога Україні з боку США продовжиться, але з високою вірогідністю може змінитися її формат. У республіканців є популярною ідея про надання військової допомоги Україні в форматі лендлізу, пільгового кредиту для закупівлі американської зброї та боєприпасів. Але поки не має навіть законопроекту про військову допомогу Україні в поточному фінансовому році. Ймовірно він з’явиться після інавгурації Трампа, і після того, як його адміністрація розпочне реальний переговорний процес щодо завершення російсько-української війни», – розповідає політолог.
Для адміністрації Трампа є сенс продовжити військову допомогу Україні зокрема й тому, що така допомога є найкращим інструментом впливу на переговорний процес, як на Україну, так і на Росією.
«На нас можуть впливати можливістю припинення або скорочення воєнної допомоги, а на Росію – посиленням воєнної допомоги Україні, якщо Кремль буде відмовлятися від мирних переговорів або від компромісних варіантів припинення бойових дій», – акцентує Володимир Фесенко.
Платформа «Рамштайн», за його словами, продовжить своє існування й надалі, при президентстві Трампа, відповідні рішення вже ухвалені, зокрема на останній міністерській зустрічі цієї платформи, в якій взяв участь Президент Зеленський.
«А от питання щодо лідерської ролі США на платформі «Рамштайн» поки є відкритим. Однак міжнародні партнери України підстрахувалися. Ще минулого року на саміті НАТО було ухвалено рішення про те, що операційний контроль над логістикою постачання зброї для України в рамках платформи «Рамштайн» поступово будуть перебирати на себе відповідні структури НАТО. Якщо адміністрація Трампа і новий міністр оборони США будуть занадто пасивними на «Рамштайні», тоді, скоріше за все, лідерську й координуючу роль візьмуть на себе керівні органи НАТО і європейські партнери України», – стверджує політолог.
«Трамп уже зрозумів, що ніякого миру за один день, тиждень, чи навіть за місяць не буде»
Дипломат Вадим Трюхан наголошує, що Трамп уже не кандидат, і це помітно впливає на його риторику. Замість різких передвиборчих заяв він поступово переходить до більш зважених висловлювань.
«Це дає підстави сподіватися на уникнення різких кроків, які могли б суперечити національним інтересам України», – каже експерт.
Відтак перше, чого слід очікувати від адміністрації Трампа, – це зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським.
«Неважливо де – у США або з якогось приводу в Європі – така зустріч, ймовірно, відбудеться в перші кілька тижнів після інавгурації», – вважає Трюхан.
Вадим Трюхан
Друге очікування – зустріч Трампа з Путіним: «Це може статися на нейтральній території, наприклад, у швейцарському Берні, австрійському Відні чи ісландському Рейк’явіку, де колись зустрічалися Рейган і Горбачов. Навряд чи від цієї зустрічі варто очікувати конкретних результатів, але вона може стати моментом, коли Трамп остаточно зрозуміє, що Путін – це недоговороздатний співбесідник».
І третє – Трамп, скоріше за все, поступово адаптуватиметься до масштабів своєї відповідальності.
«Він спочатку "розігріється" на таких кейсах, як Гренландія й Панама, а потім займеться серйозними справами, зокрема, регулюванням війни. І той факт, що він вже не говорить про 24 години, а з його оточення виходять заяви про 100 днів, якраз і говорить про те, що він прекрасно вже зрозумів, що ніякого миру за один день, тиждень, чи навіть за місяць не буде. Але загалом мені б хотілося вірити, що Трамп після інавгурації покаже силу, покаже потужність, покаже, що він готовий протистояти найбільш одіозним тоталітарним лідерам сьогодення. Це стосується не лише Путіна, але й інших авторитарних лідерів, таких як Сі Цзіньпін, Кім Чен Ин та президент Ірану, які прямо чи опосередковано підтримують російську агресію», – наголосив дипломат.
Що чекати від допомоги США та формату «Рамштайн»?
По-перше, військова допомога Україні буде продовжена.
«Адміністрація Байдена заздалегідь залишила майже 4 мільярди доларів, які дозволяють наступній адміністрації без додаткових узгоджень із Конгресом виділяти допомогу Україні. Це дає певний запас часу для ухвалення рішень і забезпечує стабільність підтримки», – каже Вадим Трюхан.
По-друге, за його словами, формат «Рамштайн» навряд чи збережеться в його нинішньому вигляді: «Найімовірніше, координація зусиль із надання допомоги Україні перейде до НАТО. Однак є ймовірність, що новий міністр оборони США вирішить узяти на себе лідерство і продовжить очолювати цей процес. Це буде залежати від персонального підходу нового очільника Пентагону, який замінить Ллойда Остіна».
По-третє, після того як Трамп усвідомить, що Путін є недоговороздатним співрозмовником, може відновитися лендліз.
«Це цілком відповідає його стилю – не надавати озброєння безоплатно, а пропонувати допомогу на умовах поворотності. Можливо, ближче до осені цей механізм знову буде реалізований, якщо Трамп і його команда побачать у ньому вигідний і стратегічно обґрунтований підхід. Для України це шанс продовжувати отримувати необхідну допомогу, навіть якщо її умови будуть більш формалізованими», – коментує експерт.
Нарешті, з приходом нової адміністрації Трампа в Білий дім Вадим Трюхан вбачає два основних сценарії розвитку подій.
«Перший – це «швидке» (не за 24 години, а за мінімум 100 днів) завершення війни, якщо Трамп зможе на особистій зустрічі з Путіним переконати російського диктатора відступити з України. Однак такий сценарій виглядає вкрай сумнівним, враховуючи поведінку Кремля та позицію Путіна. А другий сценарій, який наразі є більш реалістичним, передбачає тривалу війну, яка може затягнутися на два й більше років. У такому разі Трамп буде діяти для того, щоб забезпечити Україну не тільки зброєю – через лендліз або безповоротну допомогу, але й активно мобілізуючи міжнародну підтримку. Зокрема, це буде включати європейських партнерів, а також країни, як Південна Корея, Японія, Австралія тощо, щоб створити максимально ефективний міжнародний фронт підтримки України», – прогнозує дипломат.
«Помилково думати, що Трамп одразу телефонуватиме Путіну, чи ухвалюватиме якісь швидкі рішення, пов’язані з російсько-українською війною»
Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, запевняє, що очікувати негайних і конкретних кроків від Трампа одразу після інавгурації не варто.
«Як відомо, Трамп схильний до гучних заяв, однак їх реалізація на практиці – зовсім інше питання. Вірогідніше за все, перші дні свого президентства він присвятить внутрішнім справам: призначенням посадовців через Конгрес та Сенат, підписанню нових указів, зокрема тих, які стосуватимуться скасування рішень адміністрації Байдена. Йдеться здебільшого про внутрішню політику США», – каже політолог.
Щодо зовнішніх контактів, не варто очікувати, що Трамп одразу почне телефонувати Путіну чи ухвалювати якісь швидкі рішення, пов’язані з російсько-українською війною.
Ігор Рейтерович
«Якщо телефонна розмова з Путіним і відбудеться найближчим часом, то, ймовірно, з ініціативи російського диктатора, який може використати формальний привід – привітати з інавгурацією. Проте навряд чи ця розмова матиме предметний характер, адже у Трампа наразі немає ані чіткого бачення, ані плану стосовно завершення російсько-української війни. У середовищі наближених до Трампа осіб вже лунають прогнози, що нова адміністрація потребуватиме щонайменше кілька місяців для вироблення конкретної стратегії. У цей період можуть бути зроблені окремі символічні кроки, але масштабних рішень чекати зарано», – додав Рейтерович.
У зовнішній політиці Трамп спершу зосередиться на контактах із європейськими партнерами та Україною, а лише згодом вирішуватиме, чи варто взагалі йому вступати у безпосередній діалог з Путіним.
Водночас, не виключено, що Москва намагатиметься налагодити непрямі контакти через своїх представників, зокрема через Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, якого ЗМІ вже згадували у відповідному контексті.
Щодо військової допомоги…
«Україна продовжить отримувати військову допомогу, яка була запланована ще за часів адміністрації Байдена. Ці пакети допомоги мають довгостроковий характер і реалізуються за узгодженими програмами Пентагону, які мають певну спадковість і не залежать від зміни президента, – каже політолог. – По «Рамштайну»… США, найімовірніше, не вийдуть з цього формату. Зустріч запланована на лютий. Хто саме представлятиме США – питання. Є вірогідність, що глава Міноборони ще не буде затверджений, а відтак американську делегацію очолить заступник міністра оборони або представник Пентагону. В будь-якому разі, Європа й НАТО мають продемонструвати свою здатність ефективно підтримувати Україну, щоб не лише підхопити ініціативу, а й створити вагомий аргумент у комунікації з адміністрацією Трампа».
Це важливо для того, щоб показати: європейські країни також відіграють ключову роль у підтримці України.
«Наприклад, за останніми даними, Німеччина забезпечує 16% загального обсягу допомоги Україні, і цей показник може зрости до 20%. Якщо врахувати внески інших європейських країн, їхня загальна підтримка може стати співставною з американською. Це підкреслює важливість збереження єдності між союзниками у форматі «Рамштайн» та подальшої координації військової допомоги», – підкреслив Ігор Рейтерович.
Ще один момент: «Останнім часом риторика Трампа щодо війни в Україні стала помітно менш категоричною – зникли заяви про «завершення війни за 24 години». Причина цього, вочевидь, у тому, що Трамп почав отримувати більше інформації. Це дані, які не завжди відповідають його попереднім очікуванням, але є більш реалістичними».
Для України це навіть позитивний сигнал.
«Більше розуміння справжніх цілей Російської Федерації та усвідомлення, наскільки глибоко Сполучені Штати залучені до ситуації в Україні, формує обґрунтовані підходи до майбутніх рішень. Це допомагає розвіяти ілюзії щодо швидких та простих сценаріїв. Наразі для України важливо підхопити цей тренд і максимально закріпити його, нав’язуючи своє бачення завершення війни. Ми маємо жорстко та послідовно просувати український сценарій – той, який влаштовує саме нас, а не приймати компромісні формати, які можуть бути запропоновані іншими сторонами», – резюмував політолог.
Мирослав Ліскович. Київ
Путін США Трамп Україна Україна проти Росії Війна Сенат Конгрес США Зеленський
Источник: www.ukrinform.ua
