Нобелівський комітет у вівторок, 8 жовтня визначив лауреатів премії у галузі фізики. Ними стали Джон Гопфілд та Джефрі Еверест Гінтон за “фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж”.
Про це повідомляє прес-служба Фонду Нобеля.
Двоє цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики використали інструменти фізики для розробки методів, які є основою сучасного потужного машинного навчання. Джон Гопфілд створив асоціативну пам’ять, яка може зберігати та реконструювати зображення та інші типи шаблонів у даних.
Джефрі Гінтон винайшов метод, який може автономно знаходити властивості в даних і таким чином виконувати такі завдання, як ідентифікація конкретних елементів на зображеннях.
Коли ми говоримо про штучний інтелект, ми часто маємо на увазі машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Ця технологія спочатку була навіяна структурою мозку.
У штучній нейронній мережі нейрони головного мозку представлені вузлами, які мають різні значення. Ці вузли впливають один на одного через зв’язки, які можна зробити сильнішими або послабленими.
Мережа навчається, наприклад, завдяки розробці сильніших зв’язків між вузлами з одночасними високими значеннями. Цьогорічні лауреати провели важливу роботу зі штучними нейронними мережами з 1980-х років.
Нобелівська премія з фізики – це вища нагорода за наукові досягнення з фізики, яку щорічно присуджує Шведська королівська академія наук у Стокгольмі. Премія є однією із заснованих відповідно до заповіту шведського підприємця, винахідника динаміту та філантропа Альфреда Нобеля.
Перша Нобелівська премія з фізики була присуджена Вільгельму Рентгену “на знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою”, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь.
Минулого року Нобелівську премію в галузі фізики присудили за вивчення електронів та природи світла. Вчені П’єр Агостіні, Ференц Крауш і Анн Л’Юльє своїми експериментами дали людству нові інструменти для дослідження світу електронів всередині атомів і молекул.
Вони продемонстрували спосіб створення надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів, у яких електрони рухаються або змінюють енергію. Внесок лауреатів уможливив дослідження процесів, які є настільки швидкими, що раніше їх було неможливо простежити.
Зазначимо, що один з лауреатів, – Ференц Крауш вирішив витратити всю свою премію на благодійність та допомогу українцям, передавши кошти ініціативі Science4People, яка допомагає відбудовувати українські школи. Цей фонд у 2022 році заснував сам Крауш.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net