Українські закони треба оновити у десяти сферах для посилення прозорості медіа – експерти 13.09.2024 19:51 Укрінформ Українське законодавство потребує оновлення у щонайменше 10 сферах, відповідно до вимог впровадження Європейського акта про свободу медіа, що має посилити медіаплюралізм та редакційну незалежність медіа в країнах-членах ЄС.
Про це йшлося під час презентації плану імплементації Європейського акта про свободу медіа (European Media Freedom Act), яку в пресцентрі Укрінформу провели експерти Лабораторії цифрової безпеки.
«Дякую Лабораторії цифрової безпеки за максимально змістовний аналіз вимог EMFA і національного законодавства. Які б ми не отримали рекомендації від наших міжнародних партнерів, ми завжди маємо їх маємо заземляти. Адже ключова історія це не реалізувати міжнародні документи в Україні просто так і прозвітувати, а напрацювати механізми, які зроблять наше медіасередовище більш захищеним та співрегульованим, більш збалансованим та менш обмеженим суто з об'єктивних причин», – зазначив голова Комітету з питань свободи слова Верховної Ради Ярослав Юрчишин.
Зі свого боку член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін зауважив, що EMFA є документом прямої дії, тобто його норми автоматично поширюватимуться на Україну, коли вона стане членом Європейського Союзу.
«EMFA є новим документом, його ухвалили у квітні. Разом із Директивою про аудіовізуальні медіапослуги це стане одним із ключових регуляторних актів, які встановлюватимуть правила для медіаринку ЄС. Його ціль – посилити плюралізм та редакційну незалежність медіа. Це завдання перегукується з цілями, які ми як громадянське середовище і регулятор, маємо в Україні. Ми проаналізували наше законодавство, аби з'ясувати, наскільки норми та стандарти EMFA впроваджені в національну правову систему. Ми також виокремили 10 ключових сфер, які потребуватимуть оновлення законодавства або вдосконалення практики його застосування», – зазначила голова Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська.
Фахівці Лабораторії охопили сфери, серед яких права споживачів та провайдерів медіапослуг, посилення захисту журналістських джерел, незалежність суспільних/публічних медіа, незалежність медійного регулятора, питання прозорості медіавласності та концентрації на медійному ринку, функціонування онлайн-платформ, адаптування медіасервісів користувачами, процедури вимірювання авдиторії.
Зокрема під час аналізу заходів, які можуть вплинути на медіа, керівник напрямку «Цифрові права» Лабораторії Максим Дворовий, озвучив рекомендацію обмежити застосування положень закону «Про санкції» до фізичних осіб – резидентів України та юридичних осіб, які є суб'єктами медіа.
«Для того, щоби притягти їх до відповідальності є інші процедури – вони довші та складніші, але з огляду на правову визначеність вони є якіснішими», – сказав він.
Окрім того, у сфері прозорості державного фінансування старша юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва озвучила рекомендацію про те, що державні кошти або інші переваги, надані державними органами медіа чи онлайн-платформам для державної реклами або підтримки медіа, заздалегідь мають оприлюднюватися у зручний спосіб.
«Виборчий кодекс передбачає інформаційне забезпечення виборів за допомоги медіа. Розпорядником коштів держбюджету – Центральна виборча комісія. Жодних обов'язків щодо детального звітування, яким медіа надається грошова підтримка і в якому порядку, – немає. Нам потрібно оновлювати виборче законодавство», – додала Авдєєва.
Як повідомлялося, Європейський акт про свободу медіа ухвалений ЄС у квітні 2024 року. Документ набрав чинності в травні цього року, і частина його положень імплементується упродовж 2025 року. Повне впровадження норм акта запланована на 2027 рік.
Євросоюз Україна Закон Медіа
Источник: www.ukrinform.ua
