Ще цього року українська влада вивчала варіанти блокування Telegram. Два місяці тому від радикальних кроків на Банковій відмовилися. Але арешт засновника Telegram Павла Дурова у Франції може знову поновити цю дискусію. Докладніше – у матеріалі РБК-Україна.
Затримання засновника месенджера Telegram Павла Дурова у Франції сколихнуло соцмережі та ЗМІ, зокрема й в Україні. І в чергове актуалізувало питання про те, чи варто забороняти або жорстко регулювати цей надпопулярний месенджер чи ні.
Дурова звинувачують одразу у 12 злочинах: співучасть у розповсюдженні наркотиків, шахрайстві, кіберзлочинах, відмова надавати правоохоронцям інформацію для проведення відповідних розслідувань тощо. Тобто головна претензія французьких силовиків у тому, що Telegram не модерує контент із злочинним змістом, дозволяючи нелегальну торгівлю та інші правопорушення через свій месенджер.
Ці ж претензії іноді адресували Дурову і в Україні. Після його арешту прихильники та противники заборони почали наводити як старі, вже давно вивчені, так і нові аргументи на підтримку та проти Telegram.
Аргументи “за” та “проти” заборони Telegram
Критики говорять про те, що Telegram був і залишається абсолютно темною конячкою (на відміну від своїх конкурентів на кшталт Facebook Messenger і WhatsApp), згадують російське походження Дурова, його неодноразові поступки російським спецслужбам (у формі блокування певних каналів), вкрай незрозумілу історію з блокуванням Telegram в РФ, від чого згодом відмовилася сама російська влада. Зрештою, вказують на те, наскільки популярними стали анонімні TG-канали – активні розповсюджувачі різноманітних фейків та дезінформації, у тому числі у російських інтересах.
Тоді як противники заборони вказують на те, що Дуров вже давно не живе в Росії, що він сам зазнавав тиску російської влади, що Telegram за своєю зручністю та покриттям є безальтернативним засобом зв’язку. А якщо Україна програє Telegram-війни, то справа не в самому майданчику, а в тому, що вороги краще використовують його інструментарій.
На хвилі затримання Дурова з’явилися нові аргументи на користь заборони. Якщо вже на Заході так стурбувалися шкодою, яку представляє месенджер, то чи не варто українцям наслідувати їхній приклад. Крім того, арешт бізнесмена викликав обурення серед російської влади. Отже, якщо кремлівський режим так захищає Дурова, то український інтерес точно лежить у протилежному. Крім того, за лічені дні до арешту з’явилася інформація про те, що Дуров нібито спеціально прилетів до Баку для зустрічі з Володимиром Путіним, який саме відвідував Азербайджан, але Путін від зустрічі нібито відмовився.
Додали олії у вогонь та численні провоєнні Z-канали у самому Telegram. Там зараз ходять ролики з розповідями про те, як “управління російськими військами ведеться через телеграм”. Особливо хітовою стала цитата одного із “зетників” про те, що, по суті, у Парижі затримали “начальника зв’язку ЗС РФ”. Серед відомих одіозних осіб, які обурилися арештом Дурова – американський телеведучий-трампіст та українофоб Такер Карлсон.
Всі ці дискусії в Україні ведуться вже багато років, відколи Telegram почав набирати популярності. З початком повномасштабної війни месенджер пережив справжнє вибухове зростання аудиторії. Органи держвлади – від місцевої ради і до президента – стали активно розвивати свої TG-канали, для багатьох із них месенджер взагалі став основним засобом донесення меседжів до аудиторії.
Військовий контент без мінімальної цензури (від трупів російських військових та знищеної техніки до відео та фото з місць прильотів ракет) дозволив невідомим у широких колах до 24 лютого каналам обрости багатомільйонною аудиторією, “утерши ніс” класичним онлайн-ЗМІ. За даними дослідження “Опори”, троє з чотирьох українців для отримання інформації використовують соціальні мережі. Серед яких впевнене лідерство – 78,1% – займає якраз Telegram.
Дискусії про заборону месенджера в Україні зазвичай йдуть хвилями: хтось із представників влади голосно висловлюється на цю тему (чи трапляється якийсь пов’язаний із Telegram скандал), кілька днів тривають активні обговорення, а потім все стихає – до наступного разу.
“Немає інформації про те, що Дуров відмовився від російського паспорта. Він зараз громадянин ОАЕ, але це не передбачає відмови від російського громадянства. Тобто, певно, якийсь контроль над Telegram з боку Росії є і ми не маємо гарантії, що вся інформація окремих людей там під захистом і не видається секретним службам РФ”, – говорив у квітні цього року в інтерв’ю РБК-Україна голова комітету Ради з питань свободи слова Юрослав Юрчишин.
А на початку серпня багато галасу наробила заява голови комітету з гуманітарної та інформаційної політики парламенту Микити Потураєва в інтерв’ю РБК-Україна . “Коли у тебе 80% населення користується немодерованою соцмережею, причому принципово немодерованою, керівництво якої не вступає в комунікацію з твоєю державою, по якій достатньо доказів, що вона залишається афілійованою з Росією, під впливом російських спецслужб, це велика помилка, яка, повторюю, коштуватиме дорого”, – заявив Потураєв. І назвав найкраще, на його думку, рішення: або Telegram “встановлює діалог” з українською державою, або держава повинна буде його закрити.
На Банковій та в Кабіні, на відміну від депутатів Ради, не висловлювалися в такій жорсткій риториці щодо роботи популярного меседжера. Після затримання Дурова Юрчишин знову заявив про необхідність жорсткішого регулювання Telegram.
“У всьому світі вводять більш жорстке регулювання ТГ. Ми можемо, та й маємо, зробити це куди раніше. Адже саме ми на передовій. Ніщо не зупинить рішення, час якого настав ще 2022 року”, – написав Юрчишин у своєму Facebook.
Насправді, як підтверджують різні джерела РБК-Україна у владі, політичного рішення щодо заборони Telegram не було ухвалено. Але кілька місяців тому це питання все ж таки обговорювалося на високому рівні, президенту Зеленському підготували аналітичний документ про плюси і мінуси заборони – за підсумками чого було вирішено нічого різкого не робити.
Тим більше, що певний контакт, не на інституційному, а на особистому рівні, між українською владою та адміністрацією месенджера все ж таки є. Про це РБК-Україна сказали кілька незв’язаних між собою джерел. І іноді цей канал зв’язку дозволяє вирішувати точкові питання, зокрема пов’язані з блокуванням тих чи інших шкідливих каналів.
“Якби прийняли рішення блокувати Telegram, технічно це можна реалізувати досить просто. Спробуйте зараз в AppleStore або Play Market в Україні завантажити додаток Вконтакте або Однокласники. Ви їх там уже не знайдете. І так само не знайшли б і Telegram”, – каже РБК-Україна один із обізнаних у цьому питанні співрозмовників у владі.
За словами іншого джерела в силових відомствах, як варіант, розглядалася можливість переконати чи змусити Дурова під загрозою блокування месенджера відкрити юридичну особу в Україні – по суті, представництво компанії у нас у країні, через яку українська влада та силовики могли б оперативно вирішувати проблеми, пов’язані з меседжером.
“Це варіант, який би змусив Telegram працювати в рамках законодавства. Що ж до питання анонімних каналів, це можна вирішити на рівні зміни закону про медіа, грубо кажучи, прирівнявши канали до ЗМІ та зобов’язати їх розкрити своїх бенефіціарів. Якщо у Раді сильно про це переживають, можуть самі ініціювати зміни”, – розмірковує співрозмовник.
Поки що жодна з опцій, що обговорювалися, так і не була реалізована. Ні жорсткий варіант із блокуванням, ні більш полегшена історія з держрегулюванням.
Думка щодо заборони Telegram розділилася навіть серед українських спецслужб. Месенджер потрібен їм як для проведення різноманітних ІПСО, так і для зв’язку з українцями на окупованих територіях. Тут застосовна відома аналогія із “забороною кухонних ножів” – якщо хтось колись зарізав іншу людину таким ножем, це не означає, що кухонні ножі треба заборонити в принципі, оскільки зазвичай вони застосовуються для багатьох корисних побутових функцій. Тобто питання не в самому інструменті, а в тому, як ним користуватися.
“Коли почалося вторгнення РФ, Telegram нехай не мега-оперативно, але реагував на наші звернення та блокував російські чат-боти та канали, які несли загрозу українським військам. Пізніше, коли росіяни зрозуміли, що “Київ за 3 дні” не вийшов, вони почали багато вкладати ресурсів в інформаційний компонент, у тому числі для блокування вже наших чат-ботів у Telegram. І в якийсь момент це стало складніше робити і нам, і росіянам, тому що Дуров вирішив грати в нейтральну Швейцарію”, – згадує один із співрозмовників.
За його словами, технічні особливості Telegram дозволяють досить спокійно, не зважаючи на російські спецслужби, вести комунікації з окупованих територій з українською стороною. Не кажучи вже про банальну безпеку для проукраїнських громадян в окупації під час перегляду новин на українських ресурсах новин, використовуючи додаток Telegram.
Представник ГУР Міноборони Андрій Юсов тим не менше говорить про те, що для українських спецслужб від роботи меседжера в Україні більше шкоди, ніж користі. Крім того, що росіяни використовують Telegram для коригування вогню по українських позиціях та вербування агентів, адміністрація платформи набагато охочіше йде на співпрацю з російською стороною, запевняє Юсов.
“Швидкість реакції та взаємодії платформи Telegram на запити російської влади та спецслужб взагалі не йдуть у жодне порівняння з наявною комунікацією з боку Telegram стосовно держави України”, – пояснював раніше Юсов, ставлячи під сумнів “нейтралітет” Дурова.
Анонімні TG-канали як метод впливу влади
Заборонивши Telegram, влада втратить і один зі своїх улюблених методів роботи з електоратом – через численні Telegram-канали, які прямо чи опосередковано адмініструються Банковою та її сателітами. При цьому, що цікаво, за останні кілька місяців відразу кілька співрозмовників РБК-Україна з медійної команди влада висловлювалася на адресу цієї технології досить критично.
По-перше, тому що сама платформа все-таки непідконтрольна, і в якийсь критичний момент (наприклад, у момент початку умовних переговорів про перемир’я) підконтрольні канали будуть заблоковані, натомість вороги обрушать всю міць свого ІПСО на численну українську аудиторію, розганяючи, наприклад, якусь “зраду”.
По-друге, у лояльності багатьох каналів, які ведуться не безпосередньо, а через посередників, теж не можна бути повністю впевненими – сьогодні їхній адміністратор лояльний, а завтра може раптово змінити “господаря” – у політичних кулуарах ходять такі історії. І нарешті, є й більш загальне зауваження – про те, що штучне створення мережі анонімних каналів може ввести в помилкову ілюзію контролю над медіа-простором – тоді як багато з них, по суті, замкнуті у своїй бульбашці, мають штучно “набиту” аудиторію ботів і на реальні умонастрої у суспільстві не впливають.
“Це мислення кінця минулого століття. Тільки тоді вважалося, що треба надрукувати та роздати купу газет, і це на щось вплине, а зараз у ролі газет – ТГ-канали”, – ділився своїми роздумами на тему один із співрозмовників у владі.
Але в будь-якому випадку, поки що на найвищому рівні, очевидно, вважають, що користь Telegram перевищує ризики використання платформи. Чи зміниться це найближчим часом – очевидно, стане зрозумілим по тому, як розвиватимуться відносини Дурова з французьким правосуддям.
Ймовірно, творцеві месенджера все ж таки доведеться припинити грати в загадковість і вважати, що він стоїть вище будь-яких правил, і погоджуватися на певне регулювання контенту. Такий лайт-варіант – відкриття офісу Telegram у Києві, з можливістю прямого контакту з українською владою та оперативного вирішення проблем, що виникають, не на особистих зв’язках, а через конкретних уповноважених осіб, з іменами та прізвищами – бачиться цілком реальним вирішенням проблеми Telegram в Україні.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
