Необов’язково, але бажано: що потрібно знати про президентські дебати у США

Як обидва кандидати готуються до цього матчу, на що вони будуть робити ставку і яку роль президентські дебати грають на американських виборах, – читайте далі у матеріалі РБК-Україна.

Дебати кандидатів у президенти США не є обов’язковими – але бажаними. Особливо, коли розрив між кандидатами невеликий – і коли один із них системно тролить опонента на тему його фізичної дієздатності.

Президентські дебати у США проводяться наприкінці виборчого циклу, після висунення політичними партіями своїх кандидатів. Аудиторія збирається у великих залах, приміром, в університетах, з живою публікою. Формати дебатів бувають різними. Іноді запитання ставлять один або кілька журналістів-модераторів, а в інших випадках – глядачі в залі.

Коли з’явилися дебати та як вони змінилися з появою телебачення

У США традиція політичних дебатів існує з середини ХІХ століття. Але по-справжньому важливими вони стали із поширенням засобів масової інформаці, власне – телебачення.

Так, знаковими були перші в історії дебати, які транслювалися по телебаченню. Вони проходили між віце-президентом Річардом Ніксоном і його суперником Джоном Кеннеді. Вирішальну роль тоді вперше зіграло зображення. Перед дебатами Ніксон пошкодив коліно, тому був деякий час в лікарні та схуд, тому здавалося, що костюм висить на ньому. На додачу Ніксон відмовився від послуг студійного гримера – на його обличчі чітко було помітно щетину та краплі поту. І загалом він виглядав втомленим та похмурим, ніяк не міг визначити, куди подіти руки і як краще поставити ноги.

На противагу йому Кеннеді виглядав впевненим. На ньому добре сидів чорний костюм. Після першого туру дебатів рейтинг Кеннеді пішов вгору, а в підсумку він виграв вибори. Однак є цікава деталь. В обох кандидатів програми були відносно схожі. Обидва говорили про національну безпеку та загрозу комунізму. Тож частина виборців присудила перемогу Ніксону – ті, хто слухав дебати по радіо, і не бачив “картинки”.

Окрім іміджевих моментів, конкретні меседжі кандидатів таки залишаються важливим. Приміром, в 1976 році Джиммі Картер використав необачні слова чинного президента Джеральда Форда, який заявив, що радянського панування у Східній Європі немає. Це відштовхнуло від Форда виборців польського та чеського походження у так званих “хитких штатах” (swing states) – Огайо та Вісконсині і новим президентом США став Джиммі Картер.

Які особливості дебатів цього року та чого від них чекати

27 червня Байден і Трамп вийдуть на подіум, шляхом підкидання монетки ведучий визначить місце кожного біля своєї трибуни. Мікрофон одного кандидата буде вимкнений, коли говорить інший. Це урок дебатів Байдена і Трампа 2020 року, коли останній регулярно перебивав опонента. В один момент Байден навіть викрикнув: “Ти заткнешся, чоловіче?” (“will you shut up, man?”).

Дебати триватимуть півтори години. Вступне слово не передбачається, але будуть двохвилинні заключні заяви. Не можна приносити із собою заготовлені записки. На столі у кандидатів будуть лише ручка, блокнот та пляшка води. Дебати двічі перериватимуться на рекламну паузу. Під час перерви кандидатам не можна буде спілкуватися з командою, що їх супроводжує. Щоправда, буде місце, де кандидат зможе поспілкуватися з одним супроводжуючим після дебатів.

Як Байден готується до дебатів

До дня дебатів виборчий штаб Байдена фактично ізолює його від громадськості для “структурованої підготовки”.

Всім процесом підготовки керує колишній голова адміністрації Рон Клейн. Помічники Байдена неохоче повідомляють подробиці, але зазначають, що він готується бути агресивним і не соромиться використовувати термін “засуджений злочинець” для опису Трампа.

В цілому Байден окреслив свою стратегію дебатів у недавньому інтерв’ю ABC: “Все, що мені потрібно зробити, це почути, що він говорить, нагадати людям, що він говорить, у що я вірю, і у що вірить він. Він про себе, я – про країну”.

Раніше політичний стратег виборчої кампанії Байдена Джен О’Меллі Діллон заявила, що президент буде критикувати Трампа через права на аборти, загрози демократії та його плани щодо “податкових пільг для мільярдерів”.

Як до дебатів готується Трамп

Дещо інший підхід у Трампа. Він вбачає в дебатах можливість продемонструвати явний контраст із Байденом. Тому Трамп відмовився від традиційних репетицій

Натомість він оточив себе впливовими сенаторами та кандидатами у віце-президенти, щоб обговорити питання, які можуть виникнути: від зовнішньої політики до імміграції.

Стратегію Трампа на дебатах днями описав його речник Браян Хьюз у коментарі АР: “Президент Трамп завжди готовий представити американцям свій досвід успіху, а також слабкості та невдачі Байдена”.

Також особливу увагу на дебатах він планує приділити скандалу навколо сина Байдена – Хантера. Нещодавно Хантера Байдена засудили за трьома звинуваченнями, пов’язаними з купівлею зброї під час нібито залежності від наркотиків.

Яку роль у дебатах відіграє психологія кандидатів

В ході дебатів глядачі оцінюють не лише програми кандидатів, а й їх стиль поведінки та вміння триматися на публіці.

На виборах 1992 року саме це зіграло злий жарт із чинним президентом Джорджем Бушем-старшим, який балотувався на другий термін. Він у минулому мав великий політичний досвід: працював директором ЦРУ, постійним представником США при ООН, послом у Китаї. Але під час дебатів з’ясувалося, що Буш-старший не знає багатьох побутових речей з життя пересічних американців. За опитуваннями після дебатів, значна частка телеглядачів була шокована манерами чинного президента та, сприйняла їх як вияв неповаги до себе.

Його молодший суперник Білл Клінтон успішно використав тему близькості до простих американців, адже до президентства 12 років був губернатором невеличкого штату Арканзас. Втім, варто відзначити, що на тих виборах велику роль у поразці Буша відіграв незалежний кандидат Рос Перо. Він відтягнув на себе частину виборців Буша.

Дебати як тест на фізичну витривалість кандидатів

За опитуваннями, цього року важливою для виборців буде фізична дієздатність кандидатів, адже Джо Байдену – 82, а Дональду Трампу – 78 років. Щонайменше, обом кандидатам потрібно провести більше години в стресових умовах суперечки.

В історії США вже були спроби використати цей чинник на дебатах. Але все завершилося несподівано. Під час теледебатів 1984 року у 73-річного президента США Рональда Рейгана кореспондент Baltimore Sun Генрі Г’юїт нагадав, що Рейган – “найстаріший президент в історії Америки” (на той час), натякаючи, що це завадить ухвалювати рішення у кризових ситуаціях. Рейган відповів:

“Я не робитиму вік предметом обговорення під час цієї кампанії. Я не маю наміру скористатися у політичних цілях молодістю та недосвідченістю свого опонента”, – зазначив Рейган.

Принаймні на відео зі студії видно, як аудиторія в захваті реготала з дотепу Рейгана. Зрештою він переобрався президентом.