“Картман” два тижні перебував у полоні в одному бліндажі з окупантом і умовив його здатися: неймовірна історія

Український оборонець, перебуваючи в російському ув’язненні, умовив окупанта здатися.

Більше двох тижнів в одному бліндажі з ворогом, без їжі та пиття – такий шлях пройшов військовий 118-ї механізованої бригади Вадим із позивним «Картман». Опинившись босоніж під дулом ворожої зброї, він не тільки вижив, але й зумів шляхом маніпуляцій та розмов переконати окупанта скласти зброю.

Неймовірну історію порятунку та витримки розповіла кореспондентка ТСН Дар’я Назарова.

Смерть товариша по зброї та полон

Жах для Вадима розпочався 13 березня на Запорізькому напрямку. Позиції українських оборонців росіяни буквально рівняли з землею за допомогою мінометів та дронів. Поблизу Вадима розірвався снаряд.

«Картман», піхотинець 118-ї ОМБр: «Нас добряче контузило. Я прокинувся за мить до вибуху, він стався просто над головою. Поруч товариша засипало, йому перебило коліна. Я намагався його відкопати, але бачив – він просто згасає».

Після загибелі товариша Вадим, босоніж, лише в шкарпетках, перебіг до сусіднього бліндажа, сподіваючись на допомогу, але потрапив просто до рук окупанта.

12 діб без води: ковпачок, щоб не «відійшов»

Наступні 12 діб український боєць провів під прицілом росіянина. Їжі не було зовсім, воду окупанту зрідка скидали з дрона – лише по 0,5 літра на добу.

«Він давав мені лише ковпачок води на день, щоб я не відійшов. Збирали дощову воду та конденсат, коли йшли дощі», – згадує оборонець.

Попри виснаження та обморожені ноги, Вадим зрозумів: його єдиний шанс – переконати ворога змінити бік. Він почав розповідати росіянину, що в українському полоні його нагодують і він залишиться живим. Окупант, який сам страждав від голоду, зрештою погодився.

Табличка «Допоможіть» та мамині смаколики

Щоб подати сигнал своїм, Вадим написав прохання про допомогу на шматку картону та вийшов з бліндажа.

«Картман», піхотинець 118-ї ОМБр: «Виходжу на поле і просто показую табличку. Дрон зависає, думаю – зараз або бабах, або те, що мені потрібно. І тут чую українську мову з рації, яку скинули: „Хлопці, ми вас побачили. Не хвилюйтесь, ми вас заберемо“».

Першим «привітом» від побратимів стала домашня їжа, яку дроном скинули просто до бліндажа. Виявилося, що ці пакунки передала мама Вадима, яка й не здогадувалася, що годує сина в полоні. 28 березня за Вадимом та росіянином приїхала евакуаційна машина.

Мрії про «смачну воду» та шлях до одужання

Зараз Вадим перебуває у шпиталі в Запоріжжі. Через тривале перебування на морозі без взуття він сильно обморозив ноги, тому поки пересувається на візку. Його дружина Леся, яка два тижні вважала чоловіка зниклим безвісти, тепер не відходить від нього ні на крок.

Вадим зізнається: у полоні, аби не збожеволіти, він уявляв свій майбутній бізнес.

«Думав про соковите яблуко, як нарізати його скибочками, заливати водою, щоб воно настоялося… Уявляв, що хочу робити „смачну воду“», – ділиться боєць.

Росіянина-перебіжчика передали СБУ, згодом його планують відправити на обмін. Сам Вадим після реабілітації на заході України збирається знову повернутися до строю.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ПОСИВІТИ МОЖНА! Піхотинець опинився в ЗАРУЧНИКАХ у росіянина й умовив ЗДАТИСЯ В НАШ ПОЛОН!

Source: tsn.ua