Приблизно 2000 колумбійських громадян беруть участь у бойових діях у складі Українських збройних сил, формуючи окремі підрозділи з латиноамериканців. Про це повідомляє дослідження, опубліковане Die Welt.
Іберсон Рауль Мартінес, 29-річний колумбієць і батько однієї дитини, знаходиться у мокрому від дощу окопі на сході України, одягнений в українську форму і зі зброєю АК-47. Він разом зі своїми земляками проходить інтенсивну підготовку на секретному полігоні перед відправкою на лінію фронту. Навчання проводиться іспанською мовою, що полегшує процес для груп, сформованих з вихідців з Південної Америки.
“Вперед, вперед, вперед!” – вигукує український інструктор іспанською, коли новобранці кидають навчальні гранати в траншеї. Командир підрозділу під псевдонімом “Музикант”, який до війни навчав дітей грі на піаніно, зараз інструктує колумбійців з питань поводження зі зброєю та тактики. Він зазначає:
“Найпростіше працювати, коли всі спілкуються або іспанською, або українською, інакше нам потрібно більше інструкторів і значно більше часу загалом”.
За інформацією з українських джерел, близько 2000 колумбійців вже прибули в країну як контрактники. Деякі з іноземців служать в Інтернаціональному легіоні, а інші – у звичайних піхотних частинах. Крім колумбійців, в контингент входять громадяни Чилі та Бразилії. Близько 40% іноземних солдатів, що прибули в Україну, родом з Південної Америки.
Хто приїжджає і чому
Спочатку Україна ретельно відбирала тільки тих, хто мав досвід у військовій справі. Згодом вимоги стали менш суворими – зараз серед рекрутів є і ті, хто раніше служив у колумбійських спеціальних підрозділах або поліції.
“Чимало людей прибувають абсолютно без досвіду в армії”, – говорить “Музикант”.
Мотивація різна: деякі приїжджають через переконання і бажання допомогти Україні, інші – з економічних міркувань. Мартінес відкрито заявляє, що заробіток на передовій дає йому можливість придбати землю і повернутися в Колумбію з сім’єю. Інший боєць, Олівер, 37 років, вдруге повернувся в Україну:
“Частково тому, що мені це до вподоби. Частково з матеріальних мотивів”.
Важливість на передовій і труднощі
Бійці з Південної Америки зазвичай служать у піхоті – наразі це одна з найбільш необхідних спеціальностей через постійний брак особового складу на передовій. Після майже чотирьох років війни Україна відчуває нестачу мобілізованих, а часті ротації і можливість для іноземних контрактників розірвати договори в будь-який момент ускладнюють планування.
“Мої бійці виконують свої завдання – і дуже добре”, – підкреслює командир “Музикант”, відзначаючи, що частина колумбійців залишається на кілька місяців, а інші підписують контракти на три роки. “Я намагаюся донести до них, що вони роблять тут важливу справу”, – додає він.
Тактика і навчання новачків включають в себе і боротьбу з недорогими ворожими безпілотниками: на полігоні інструктори навчають солдатів збивати дрони, що часто є питанням виживання на передовій. “Щоб дістатися до позиції сьогодні, потрібні навички збивання ворожих дронів. Треба вміти маскуватися, залишатися непомітним, швидко пересуватися”, – пояснює “Музикант”.
Іноземні солдати присутні по обидва боки конфлікту: у той час як Україна приймає добровольців і контрактників з усього світу, Росія також залучає іноземних найманців і отримує підтримку від союзників. На даний момент участь тисяч колумбійців та інших латиноамериканців показує, що війна в Україні залишається привабливою як для ідеалістів, так і для тих, хто шукає фінансової вигоди.
Мартінес, готуючись до своєї першої ротації, зізнається: “Радий бути тут і підтримувати Україну”. Він додає:
“Я залишуся тут стільки, скільки зможу”.
Для багатьох його земляків повернення додому з надіями на нове життя є основною мотивацією подолати 11 000 км і різницю в кліматі в десятки градусів, щоб брати участь у цій війні.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
